Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС пов’язана не тільки зі спорудженням Саркофагу над зруйнованим реактором, а також з великим обсягом робіт з ліквідації загиблих від великих доз радіації лісових насаджень. Фотохроніку цих унікальних робіт ми вже публікували – дивіться Фото ліквідації сосни на ділянці Рудий ліс.
На цій сторінці наводимо опис вчених, які досліджували ділянку Рудий ліс, опис стану лісу та рекомендації щодо похованню радіоактивної деревини в спеціальних могильниках.
Генеральному директору виробничого об’єднання “Комбінат” д.ф. – Є.І. Ігнатенко
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Ліс є одним з найбільш радіочутливих природним компонентів, особливо хвойний. Так, чутливість соснових насаджень майже в 10 разів нижче, ніж насаджень з домінування берези. У районі Чорнобильської АЕС переважною породою, що утворює лісові насадження є сосна звичайна, яка утворює в основному чисті деревостани. У результаті аварії на ЧАЕС найбільше радіаційне навантаження на сосну випало на період активних весняних ростових процесів, коли радіостійкість рослин знижується в 1,7 – 3 рази в порівнянні з періодом спокою. Все це обумовило досить високу ступінь радіаційного ураження лісів у районі аварії на ЧАЕС.
За результатами проведених в 1986 і 1987 роках досліджень всі соснові деревостани в 30 км зоні можна розділити на 4 зони:
- Зона повного відмирання дерев, сумарна поглинена доза в якій перевищувала 8 – 10 крад (т.зв. “Рудий ліс“);
- Сублетальна зона, в якій повністю загинули лише окремі дерева, але у 90 – 95%; сильно пошкоджені або відмерли молоді пагони та бруньки. Сумарна поглинена доза в цій зоні не нижче 0,8 – 1,0 крад.
- Зона з середнім ступенем ураження сосни звичайної, в якій відзначені найбільші морфологічні відхилення у рості сосни, але дерева в основному зберегли свою життєздатність. Накопичена доза близька до 0,5 кради.
- Зона слабкого впливу на сосну, в якій всі дерева зберегли нормальний ріст і забарвлення хвої. У цій зоні зазначено певний вплив опромінення лише на репродуктивну сірку сосни. Сумарна накопичена доза становить близько 0,95 – 0,10 кради.
Масове відмирання дерев у першій зоні, а також значне ослаблення сосен у другій зоні призводить до ряду несприятливих явищ, основними з яких є висока пожежонебезпека цих деревостанів та різке зростання шкідників і хвороб лісу. У той же час відмерлі і відмирають дерева тривалий період часу є джерелом іонізуючого випромінювання, у зв’язку з чим доцільно їх прибрати найближчим часом.
Рудий ліс - фото сучасного стану
Сучасний вигляд загиблих від радіації дерев – ділянка Рудий ліс
Однак, при цьому необхідно враховувати, що збирання відмерлих дерев необхідно проводити з максимальним збереженням надґрунтового покриву. Практично всі ліси в районі ЧАЕС виростають на легких, сухих, піщаних ґрунтах, порушення сформованої структури яких неминуче призведе до незворотних ерозійним процесів, зупинити які буде дуже важко. Для рекультивації оголених пісків будуть потрібні величезні кошти, трудові та технічні ресурси, а також досить тривалий період.
Найбільш раціональним методом збирання уражених дерев, що дозволяє в основному зберегти сформовану природну обстановку і забезпечують природне заростання безлісих площ уже в найближчі 2 – 3 роки, є використання існуючих лісо-вальних агрегатних машин в зимовий час, коли є стійкий сніговий покрив. При цьому бажано використовувати фінські легкі лісо звалювальні машини, які обладнані гідро захватами та пристроєм для спилювання, що дає змогу видаляти дерева без зіткнення їх з ґрунтом. Видалення дерев верхнього пологу сприятиме розростанню надґрунтового покриву і швидкого зростання молодої порослі листяних порід, що практично призведе до заростання вирубаних площ у найближчі 2-3 роки.
На ділянках, що відрізняються високим рівнем радіації, спиляні дерева доцільно вивозити з території, прилеглої до промислових об’єктів, в інших випадках їх можна укладати в штабелі і залишати безпосередньо на вирубаних площах, здійснюючи необхідні протипожежні заходи.
Зав, відділам лесобіологічних проблем, доктор біол.наук, проф. Г.М. Козубов
Зав, відділом радіобіології канд. біол. наук А.І. Таскаев
12.05.1987 рік
Інститут біології Комі філіалу АН СРСР
