Місто Прип’ять: Опромінення прип’ятчан в 1986 році до евакуації
Населення міста Прип’ять після вибуху атомного реактору на ЧАЕС, майже дві доби перебувало в зоні інтенсивного радіонуклідного забруднення. Радіоактивні речовини, і це дуже важливо, знаходилися у формі аерозолів в приземному шарі атмосфери. Надходження радіонуклідів всередину організму людини переважно відбувалось при диханні та було одним з основних джерел опромінення дорослих і дітей міста Прип’ять.
Учені проводили оцінки поглинених доз людей, які жили в місті Прип’ять. Прип’ятьчан досліджували методом біологічної дозиметрії.
Було досліджено близько ста чоловік, щоперебували в місті Прип’ять 26 та 27 квітня 1986 року. Частина людей, які були залучені до досліджень – це лікарі, працівники міліції та інших служб міста. Ці люди провели більшу частину вказаного періоду на відкритому повітрі, приймаючи активну участь в організації евакуації жителів міста.
Поглинені дози опромінення жителів міста Прип’ять
У ході дослідження за допомогою методу біологічної дозиметрії було встановлено, що поглинена доза мешканців міста Прип’ять становила біля 0,13 + / – 0,03 Гр, а у лікарів, які брали участь в евакуації населення, – 0.11 + / – 0,02 Гр.
Значення поглинених доз істотно різнилися для різних груп евакуйованих громадян та залежали як від віку людей, їх місця проживання, так і часу евакуації після аварії на ЧАЕС.
Жителі міста Прип’ять, які були евакуйовано через півтори доби після катастрофи, їх доза опромінення щитовидної залози, склала близько 0,17 Гр. При цьому у дорослих значення поглиненої дози склали 0,07 Гр, а дози для дітей склали близько 2 Гр.
Середні значення доз опромінення для евакуйованого населення міста Прип’ять склала 0,47 Гр.