Чорнобильський інтернет-простір – досить тісне середовище, де можна виділити декілька активних груп ентузіастів, що цікавляться Чорнобильською зоною відчуження, історією трагедії, досліджують кинуті території. Особливий інтерес являє кинуте місто Прип’ять. Тематика досліджень цього залишенного міста досить різноманітна – одні пропогандують туризм у вигляді візитів скорботи, інші – адепти нелегальних проникнень на кинуті території (сталкери). На тлі цього досить незвично виглядає вузьке коло фанатів кинутого міста Прип’ять, затятих ентузіастів досліджень будівель міста, які багато років працюють над ідеєю створення віртуальної моделі міста атомників.
Визначна пам’ятка міста Прип’ять – Будинок культури Енергетик
Це інтерв’ю з одним із учасників цього проекту – Дмитром Воропаєм. Цей, фаховий архітектор, з захопленням вивчає кинуте місто Прип’ять, її історичне минуле. Його інтерес поступово переріс у невиліковне хобі, що змушує кілька разів на рік їздити за тисячу кілометрів від дому – в Україну, в чорнобильську зону відчуження. Дмитро також автор інтернет проекту pripyat-city.ru, який містить збірку цінної історичної інформації про місто Прип’ять.
Дмитро, чим вас зацікавило місто Прип’ять? Які події в житті привели до захоплення історією Прип’яті, не краще б було моделювати ЧАЕС та Саркофаг?
Дмитро Воропай
Моделювати Саркофаг? Це нудно. Об’єкт невеликий, та й не є складним для 3Д моделювання. Моделювання усієї Чорнобильської АЕС теж не залишає простору для творчості, а зробити тривимірну модель цілого міста, і при цьому домогтися 100% реалістичності – це завдання неординарне, і цим цікаве.
Скільки людей працює над створенням 3д моделі міста Прип’ять? Звідки ці люди, ким працюють?
В даний час над проектом «Прип’ять-3D» працює невелика команда з 4-5 чоловік (http://forum.pripyat.com). Це справжні ентузіасти, вже кілька років збирають матеріали, креслення, плани прип’ятських будівель та споруд. Працювати доводиться «в полі», тобто в самому місті, так як будівельні, проектні креслення і дані архіву прип’ятського БТІ можна вважати втраченими, а їх місцезнаходження невідоме. Ми обміряємо кинуті будівлі в натурі, фотографуємо стіни, вікна, двері, приміщення, архітектурні деталі для отримання реальної інформації – справжніх розмірів, пропорцій і матеріалів для текстур, які після обробки будуть накладені на моделі споруд. Склад нашої команди іноді змінюється – одні люди йдуть з проекту, або тимчасово залишають, інші приходять. Колектив невеликий, але «продуктивний», постійно видає цікавий, унікальний результат у вигляді 3Д моделей окремих будинків чи споруд міста Прип’ять.
3Д модель будинку в місті Прип’ять
Скільки часу триває робота над проектом? Де ви знаходите необхідну інформацію?
Перша інформація про створення тривимірної моделі Прип’яті з’явилася на форумі pripyаt.com в 2006 році. І тоді ж, через короткий проміжок часу, силами однієї людини, колишнього прип’ятьчанина Сергія Нехаєва, була зроблена перша версія тривимірного міста. Це було реалізовано в програмі SketchUp 6, моделі будівель представляли собою прості паралелепіпеди, без точного масштабу, без деталей і автентичних текстур. Але це була «справжня Прип’ять»! Там можна було рухатись вулицями, побачити всі будівлі, а для тих хто в місті ніколи не був – скласти для себе уявлення про масштаби міста, принцип забудови, краєвиди. В якійсь мірі саме ця, перша версія Сергія, і спонукала інших ентузіастів поліпшити її, створити точну копію міста Прип’ять.
Тому в 2008 році робота почалася «заново», але тепер уже з іншими вимогами до якості. Невелике відео, яке демонстраційних процес (етапи) моделювання.
Моделювання міста Прип’ять
Відомий об.єкт міста Прип’ять – Дебаркадер
Чи підтримують вас органи місцевої влади – АЗО?
Місцева влада? Адміністрація Зони 
Ні. Спасибі, хоч не заважають.
Хоча, якось був випадок: ми обміряли Прип’ятський магазин «Восход», а тут під’їхав міліцейський патруль. Вони досить строго цікавились, чим це ми тут зайняті. Ми показали креслення, пояснили, розповіли … Нам побажали удачі і поїхали. І навіть не запитали про програму, на підставі якої ми знаходимося в зоні відчуження ЧАЕС. Програма, до речі, була з собою).
По суті – адміністративним органам байдуже, що хтось цікавиться містом до такої міри, що готовий багаторазово, за свої власні гроші, приїжджати в Прип’ять для зйомок будівель, а потім протягом багатьох місяців обробляти матеріали, моделювати, доводити до досконалості тривимірні копії прип’ятських будинків.
Чи надають допомогу проекту «Прип’ять 3Д» колишні мешканці міста?
Колишні жителі? Так, звичайно. Провідний організатор проекту, наш «штовхач і цензор» – колишній прип’ятчанин Володимир Литовченко. Величий ентузіаст, без якого проект би і не відбувся. Деякі колишні жителі із задоволенням спілкуються з нами, надсилають свої «довоєнні» фотографії з видами Прип’яті. З цих фото ми дізнаємося багато нового, несподіваного. Наприклад – фото дрібних архітектурних або ландшафтних деталей, в даний час вже втрачених.
Особисто для Вас, які найбільш цікаві споруди міста? В архітектурному, історичному і т.д. планах?
Найцікавішими є, звичайно ж, проекти будинків з «індивідуальним доопрацюванням». Тобто типові проекти будинків, які спеціально для Прип’яті переробили і поліпшили. Це палац культури «Енергетик», дуже складний об’єкт, до речі, для моделювання, «Білий дім» – багатоповерхівка з вбудованим магазином «Веселка» в центрі міста. В цьому будинку жило керівництво ЧАЕС. Будівля кас «Аерофлоту», магазин «Схід», Будинок допризовників та інші будови, які можна зустріти тільки в Прип’яті. З кожним об’єктом пов’язана своя, унікальна історія. Про це ми дізнаємося зі спогадів прип’ятчан, які ходили в ці магазини, стояли в черзі в ці каси, щось чули або знають по конкретному будинку, в якому жив якийсь цікавий чоловік, найчастіше працював на ЧАЕС або причетний до ліквідації аварії .
Чи планується в віртуальній моделі міста використовувати дані про радіаційну обстановку?
Ні, моніторити радіаційну обстановку ми не збираємося. Адже ми робимо живу Прип’ять. Ту, якою вона була до аварії.
Дмитро, розкажіть будь-ласка, з якими складнощами ви стикаєтеся при дослідженні міста Прип’ять впродовж експедицій?
Труднощів багато. По-перше – віддаленість нашого об’єкта моделювання. Майже всі учасники проекту живуть в Росії (але українці серед нас теж є, звичайно). Дозволити собі часті поїздки вкрай важко. Це досить дорого. По-друге – недоступність об’єкта, як режимної території. Просто так до чорнобильської зони не потрапиш, потрібні дозволи, погодження, а це, знову ж таки, гроші. По-третє – заборони. В даний час заборонено заходити в будівлі міста, підніматися на дахи. Це створює певні труднощі зі збору необхідної інформації.
Вивчення міста учасниками проекту
Автор интервью – Сергей Паскевич
