Забруднення території міста радіоактивними випадіннями є досить нерівномірне та плямисте. Воно формувалось не тільки у відповідності до загального напрямку руху шлейфу радіоактивного викиду, але й в залежності від його розсіювання будівлями та спорудами міської інфраструктури. Подальший перерозподіл радіоактивності відбувався в залежності від поглинаючих властивостей забрудненої поверхні.
Відомо, що деревні рослини мають властивість до утримання радіоактивного пилу в своїх кронах. Вченими припускається, що забруднення території міста також пов’язане з характером рослинності, яка на момент аварії росла в місті Прип’ять.
Потрібно зазначити, що радіаційна загибель рослин та тварин в місті мали досить обмежений характер. За деякими даними такі факти відмічались тільки в самий гострий період аварії та стосувалось переважно двох ділянок міста – південно-східної частини 1-го мікрорайону та південно-західної частини мікрорайону 2-А.
На картограмі зображено узагальнену конфігурацію ізоліній радіоактивного забруднення міста.
Фрагмент схеми, яка відображає просторовий розподіл рівнів потужності експозиційної дози в місті Прип’ять. Картограму складено за літературними данними (дослідження проведено впродовж 1992-1998 років).