Особливістю та певною мірою, унікальністю, радіонуклідного забруднення територій Чорнобильської зони відчуження є наявність різних фізико-хімічних форм радіонуклідів, які надійшли в довкілля внаслідок аварії на ЧАЕС. Це значною мірою пов’язано з різними температурними режимами в зруйнованому реакторі за яких відбувався викид радіоактивних речовин.
Відмінність у фізико-хімічних типах випадінь спостерігається в залежності від відстані до джерела викиду. Розрізняють конденсаційний, паливний та змішаний типи радіоактивних випадінь.
Конденсаційна форма радіоактивних випадінь
Конденсаційні типи випадінь характерні для ділянок, які знаходяться на значній відстані від ЧАЕС. Це так звана територія «дальніх слідів» викиду. Конденсаційна форма випадінь в більшості містить тільки цезій. Ці випадіння є добре розчинними, що робе їх подібними до глобальних випадінь.
На територіях з конденсаційним типом випадінь цезій-137 та стронцій-90 є досить мобільними, та відповідно, дуже доступні для кореневого засвоєння рослинами.
Паливна форма радіоактивних випадінь
Паливна форма випадінь – це твердофазні випадіння з різним дисперсним складом. Паливні частинки це окремі зерна або кристали оксидів урану (або конгломерати з оксидами урану) з середнім розміром біля 4-6 мікрометрів. Тверда фаза випадінь утворена матрицею, яка містить майже весь спектр продуктів поділу (134,137Cs, 90Sr, 144Ce, 106Ru, ізотопи плутонію, трансплутонієві елементи).
Загалом існує два види паливних частинок. Перший вид – це не окислені частинки палива першого викиду, що утворились в результаті механічного руйнування ядерного реактору. Переважно з таких частинок сформувався вузький західний радіоактивний слід. Другий вид – це частинки що утворились внаслідок окислення ядерного палива, яке відбувалось с 26 квітня по 5 травня 1986 року. З таких типів частинок був утворений північний (60-70% активності), та південний (20-25% активності) сліди паливний випадінь.
З часом у природних умовах відбувається розчинення паливних частинок, і радіонукліди переходять з їхньої матриці до грунту. Про це свідчить зростання з часом частки обмінного 90Sr у грунті і, як наслідок цього, забруднення рослинності.
Паливні частинки Південного сліду радіоактивних випадінь Чорнобильської зони відчуження (за матеріалами ЧоНЦМД 1999 рік)
Частинки ядерного палива, які було знайдено в районі села Чистогалівка (за матеріалами ЧоНЦМД 1999 рік)
Лощилов Н.А., Кашпаров В.А., Поляков В.Д., Процак В.П., Юдин Е.Б., Журба М.А., Паршаков А.Е. Ядеpно-физические характеристики горячих частиц, образовавшихся в результате аварии на ЧАЭС. //Радиохимия. – 1992, N 4, с.113-125.
Лощилов Н.А., Кашпаров В.А., Юдин Е.Б., Пpоцак В.П. Фракционирование радионуклидов в чернобыльских топливных горячих частицах. //Pадиохимия.-1992, № 5, с.125-134.
Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Пристер Б.С., Зварич С.И., Процак В.П., Хомутинин Ю.В., Поляков В.Д., Гудков А.Н., Курепин А.Д., Пазухин Э.М. Моделирование образования “горячих” частиц во время аварии на ЧАЭС// Проблеми Чорнобильскої зони відчуження, Київ, Наукова думка.-1995, вып.2, с.120-127.
Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Хомутинин Ю.В., Пазухин Э.М. Оценка эффективной температуры и времени отжига топливных частиц, выброшенных из Чернобыльского реактора во время аварии. //Радиохимия. 1996, т.38, вып.1, с. 91-95.
Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Процак В.П., Хомутинин Ю.В., Йощенко В.И., Пазухин Э.М. Оценка максимальной эффективной температуры и времени отжига чернобыльских топливных частиц во время аварии. // Радиохимия. –1997, т.39, вып.1, с.66-70.
