Подано перелік захищених дисертацій по чорнобильській тематиці та надано анотований опис змісту та результатів цих наукових досліджень
Потужним джерелом інформації щодо вивчення або знайомства з наслідками Чорнобильської катастрофи є електронний архів авторефератів дисертаційних робіт захищених в ВАК (Вища Атестаційна Комісія) України. На жаль, загалу про це мало відомо.
Дана сторінка підготовлена спеціально для популяризації цього, безсумнівно корисного та цінного джерела інформації, в якому можна почерпнути багато цікавої інформації про наслідки цієї екологічної катастрофи.
До речі, електронний фонд авторефератів безпосередньо знаходиться в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. Адреса в Інтернеті – http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep_r.html.
Для отримання найоптимальніших результатів пошуку детально ознайомтесь з довідкою та можливостями здійснення пошуку.
Нижче приведені деякі матеріали, які на думку автора, будуть корисні для ознайомлення.
Мощным источником информации по вопросам изучения или ознакомления с последствиями Чернобыльской катастрофы является архив электронного банка данных авторефератов диссертационных работ защищенных в ВАК (Высшая аттестационная комиссия) Украины. К сожалению, широкой общественности мало известно о наличии такого источника информации
Данная страница подготовлена специально для популяризации этого, без сомнения полезного и ценного источника информации, где можно почерпнуть много интересной информации о последствиях этой экологической катастрофы.
Необходимо обратить внимание, что электронный фонд авторефератов непосредственно находится в Национальной библиотеке Украины имени В.И.Вернадского. Адрес в Интернете – http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep_r.html.
Используя данный ресурс можно проводить тематической поиск по рефератам этого банка данных. Для получения оптимальных результатов поиска необходимо детально ознакомится со справочным материалом по возможностям поиска в электронном каталоге библиотеки.
Ниже представлены материалы (ссылки на авторефераты), которые по мнению автора сайта «Природа Чернобыльской зоны отчуждения» будут полезны для ознакомления с последствиями чернобыльской катастрофы ( на украинском языке).
Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.
Динаміка накопичення 137Cs сільськогосподарськими культурами в умовах Українського Полісся та Лісостепу
Створено єдиний повний і неперервний у часі після Чорнобильської катастрофи масив даних радіоекологічного моніторингу системи “грунт – рослина”. Одержано кількісні параметри встановленої залежності. Вперше описано динаміку накопичення радіоцезію рослинами з використанням двокомпонентної спадної експоненційної функції та визначено кількісні параметри даної моделі. Проаналізовано основні механізми сорбції радіонукліду грунтово-поглинаючим комплексом. Розширено уявлення про обмінну, селективну та високо селективну сорбцію радіоцезію в грунтах.
Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137
Простежено міграцію радіонуклідів у ланцюгу “грунт – корми – молоко” внаслідок забруднення, що виникло після аварії на Чорнобильській АЕС. Зроблено висновок, що на різних угіддях зниження рівнів радіонуклідного забруднення з часом проходить з різною інтенсивністю. Запропоновано методику оцінки радіоекологічної безпеки територій забруднених районів Рівненщини та Житомирщини за співвідношенням на них площ різних угідь. Виявлено, що найбільш несприятливими для проживання на Рівненщині є Рокитнівський, на Житомирщині – Олевський райони. З даної причини необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на отримання чистої продукції, в першу чергу в даних районах.
Оцінка параметрів переходу 90Sr і 137Cs до організму та продукції великої рогатої худоби при пасовищному утриманні тварин (на прикладі зони відчуження Чорнобильської АЕС)
Досліджено характеристики перорального надходження радіонуклідів з частинками грунту до організму і продукції великої рогатої худоби за пасовищного утримання. Розраховано добове споживання грунту тваринами. З’ясовано, що pH середовища менше впливає на процес переходу радіонуклідів з твердої фракції грунту в розчин, ніж дія ферментативного комплексу і мікрофлори шлунково-кишкового тракту корів. Виявлено, що забруднення організму тварин радіонуклідами призводить до значного збільшення їх концентрації та перевищення допустимих рівнів в тваринницькій продукції. Встановлено ефективність застосування ентеросорбентів для зменшення кількості надходження радіоцезію з забрудненого грунту до організму великої рогатої худоби та її продукції, а на зменшення кількості надходження радіостронцію такої дії не виявлено.
Радіаційна вагомість фітоценозів лук та перелогів Чорнобильської зони відчуження на етапі пізньої фази аварії
Запропонований метод може бути використаний для розробки концептуальних підходів до оцінки можливості проведення та визначення напрямків реабілітаційної діяльності на території ЗВ.
Радіоактивне забруднення грунтів і грунтових вод в районі об’єкта “Укриття”.
Здійснено кількісну оцінку радіоактивного забруднення грунтів і грунтових вод у районі об’єкта “Укриття” Чорнобильської АЕС. Одержано нові експериментальні дані з розподілу радіоактивних матеріалів поблизу зруйнованого блока у грунтах за площею та глибиною. Проведено районування території за радіаційними умовами у грунтах. Розраховано кількість ядерного палива, похованого в грунтах. Визначено категорії й обсяги радіоактивних відходів, локалізованих у грунтах. Охарактеризовано радіоактивне забруднення підземних вод. Проаналізовано джерела їх радіоактивного забруднення, а також здійснено математичне моделювання поширення тритію у грунтових водах. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення системи радіогідроекологічного моніторингу.
Уран і плутоній у ґрунтах ближньої зони Чорнобильської АЕС
Проведено дослідження геохімії техногенних радіонуклідів у зоні впливу Чорнобильської АЕС. Встановлено, що в ґрунтах ближньої зони ЧАЕС внаслідок акумуляції диспергованого реакторного палива ізотопний склад U змінений щодо природної константи у напрямку збагачення ізотопами U-234 і U-235, а також присутній штучний U-236. Виявлено, що реакторне паливо надійшло у ці ґрунти у кількості, сумірній з кількістю в них природного U. З’ясовано, що заглиблення Pu-239, 240 у ґрунтах відбувається за рахунок механічної міграції паливних “гарячих” часток, стійких до деструкції у зоні гіпергенезу. Експериментально показано, що U-239 та 240 неадекватно розподіляються в системі грунт-розчин. Встановлено, що Pu проявляє вищу, ніж U, сорбційну здатність.
Агроекологічні основи створення пасовищного конвеєра для молодняка великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності в умовах радіоактивного забруднення Полісся України
Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності багаторічних травосумішей та однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури та строків сівби відмінних періодів дозрівання. Досліджено динаміку надходження рослинної маси протягом сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності за умов радіоактивного забруднення земель Полісся України. З’ясовано роль та ефективність окремої та комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку грунту, строків сівби, органічних та різних поєднань і доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів та їх значення у процесі накопичення ними радіонуклідів.
Агроекологічні особливості високоефективного використання осушуваних торфових грунтів Полісся і Лісостепу
Досліджено вплив сільськогосподарського використання на трансформацію органогенних грунтів, їх родючість, здатність накопичувати важкі метали та радіонукліди, екологічне становище, а також вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і системи мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожай, а також його якість.
Ветеринарно-санітарний та радіометрично-гігієнічний контроль продуктів забою тварин, отриманих у зонах посиленого радіоекологічного контролю
Вивчено наслідки Чорнобильської катастрофи (вплив радіонуклідів на якість м’яса забійних тварин), вдосконалено методи зниження рівня радіонуклідів у м’ясі та випуск екологічно безпечної м’ясної продукції. Проведено ретроспективний радіометричний аналіз продуктів забою тварин, забруднених радіонуклідами.
Використання арбускулярних мікоризних грибів у фіторемедіації грунтів від радіонуклідів
Показано вплив арбускулярних мікозних (АМ) грибів на рівень поглинання радіостронцію та радіоцезію рослинами за результатами лабораторних і польових експериментів. Установлено, що ефективність використання АМ грибів визначається видом рослини-господаря, типом грунту та умовами експерименту. Виділено й ідентифіковано арбускулярні мікозні гриби з ризосфери рослин, які були відібрані у різних частинах 30-кілометрової зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення ЧАЕС та характеризувалися за цього великими значеннями коефіцієнтів накопичення радіонуклідів. За допомогою морфометричних і молекулярних методів установлено, що виділені АМ гриби відносяться до виду Glomus geosporum (Nicolson та Gerdermann) та Glomus intraradices (Schench та Smich).
Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (на прикладі озимої пшениці)
Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.
Вплив інкорпорованого 137Cs на біохімічні показники в шкірі курчат на ранніх етапах постнатального онтогенезу
Вивчено особливості біохімічних процесів у шкірі курчат на ранніх етапах постнатального онтогенезу, внаслідок впливу інкорпорованого 137Cs та дії на його фоні антиоксиданту дилудину. Встановлено, що процеси пероксидного окиснення ліпідів у шкурі курчат найбільш інтенсивно проходять у ранньому постнатальному онтогенезі, а коливання даних показників припадає на періоди формування оперення птиці. Виявлено вікові особливості вмісту нуклеїнових кислот і білка, активності деяких ферментів класів трансфераз і гідролаз. Введення в організм курчат 137Cs (активність 3000 Бк/добу) призвело до збільшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів і зменшення активності антиоксидантних ферментів.
Вплив меліорантів на агроекологічний стан дерново-підзолистих грунтів Полісся України
Науково обгрунтовано причини погіршання стану дерново-підзолистих грунтів Полісся України. Визначено кількісні та якісні показники водно-фізичних властивостей грунтів. Надано оцінку запасів гумусу в дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Визначено концентрації радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Надано оцінку радіологічної забрудненості дерново-підзолистих грунтів даного регіону. Запропоновано методи складання прогнозу вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, а також запропоновано методику внесення меліорантів до грунту для зменшення вмісту радіонуклідів у ньому. Наведено агроенергетичні розрахунки принципів та методів покращання стану грунтів, забруднених радіонуклідами.
Вплив низьких доз радіаційного випромінювання на перебіг тільності і отелень у корів поліської м’ясної породи та виникнення ротавірусної інфекції у новонароджених телят
Вивчено вплив тривалого малоінтенсивного радіаційного забруднення на перебіг тільності та отелення виведеної нової поліської м’ясної породи корів, стан і природну резистентність новонароджених телят і рівень їх захворюваності ротавірусною діареєю. Розглянуто профілактичні заходи запобігання, зокрема, щеплення тільних корів вакциною нового покоління, створеною на основі макромолекулярного комплексу платини. На підставі проведених досліджень одержано дані про те, що довготривала дія підвищених доз радіації має негативний вплив на фізіологічний стан організму тільних корів та молодняка.
Динаміка накопичення 137Cs сільськогосподарськими культурами в умовах Українського Полісся та Лісостепу
Створено єдиний повний і неперервний у часі після Чорнобильської катастрофи масив даних радіоекологічного моніторингу системи “грунт – рослина”. Одержано кількісні параметри встановленої залежності. Вперше описано динаміку накопичення радіоцезію рослинами з використанням двокомпонентної спадної експоненційної функції та визначено кількісні параметри даної моделі. Проаналізовано основні механізми сорбції радіонукліду грунтово-поглинаючим комплексом. Розширено уявлення про обмінну, селективну та високо селективну сорбцію радіоцезію в грунтах.
Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137
Простежено міграцію радіонуклідів у ланцюгу “грунт – корми – молоко” внаслідок забруднення, що виникло після аварії на Чорнобильській АЕС. Зроблено висновок, що на різних угіддях зниження рівнів радіонуклідного забруднення з часом проходить з різною інтенсивністю. Запропоновано методику оцінки радіоекологічної безпеки територій забруднених районів Рівненщини та Житомирщини за співвідношенням на них площ різних угідь. Виявлено, що найбільш несприятливими для проживання на Рівненщині є Рокитнівський, на Житомирщині – Олевський райони. З даної причини необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на отримання чистої продукції, в першу чергу в даних районах.
Зоогігієнічне обґрунтування умов утримання кнурів у господарствах з низькою щільністю забруднення радіонуклідами
Уперше проведено вивчення сезонних змін показників клініко-фізіологічного стану організму кнурів-плідників, динаміки окремих показників вуглеводного, фосфорно-кальцієвого та білкового обміну в крові, якості сперми за довготривалого впливу низьких доз радіаційного опромінення. Надано оцінку продуктивним якостям свиноматок і життєздатності приплоду. Вивчено вікові зміни гістологічної структури тканин сім’яників кнурів. Випробувано та запропоновано для використання як превентивної терапії вітамінно-мінерального преміксу “Агномікс”, а також з метою профілактики негативного впливу іонізувального випромінення та нестачі мікроелементів у раціонах кнурів-плідників у свинарських господарствах, розташованих на територіях з низькою щільністю забруднення радіонуклідами.
Міграція радіоцезію при водно-ерозійних процесах у лісоаграрних ландшафтах Правобережного Полісся України
Вивчено параметри горизонтальної міграції радіоцезію за умов водно-ерозійних процесів грунтів лісоаграрних ландшафтів, забруднених радіонуклідами аварійного походження. Розроблено методику експериментальних досліджень міграції радіоцезію у разі поверхневого стоку талих і дощових вод, у тому числі – фізичного моделювання стоко-гідрологічних процесів у лотку за польових умов. Установлено параметри стоку й ерозії (стік, змив, коефіцієнт стоку), величина їх радіоактивності за фракціями (суспензії, рідкого та твердого стоку) для різних агрофонів. Наведено класифікацію процесів вторинної міграції радіоцезію. Виявлено позитивну роль лісових захисних насаджень як складових елементів агроландшафту в управлінні потоками радіонуклідів. Зроблено прогноз потоків радіоцезію в реконструйованому агроландшафті.
Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів
Оптимізація норми осушення на дерново-підзолистих ґрунтах в умовах радіаційного забруднення території
Теоретично обґрунтовано можливість одержання рослинницької продукції, що відповідає радіологічним стандартам, на основі регулювання рівнів ґрунтових вод на дерново-підзолистих ґрунтах за умов Західного Полісся України. Запропоновано ефективні прийоми управління осушувально-зволожувальними системами на дерново-підзолистих ґрунтах за умов радіаційного забруднення території. Наведено оцінку впливу водного режиму ґрунту на радіологічну якість рослинницької продукції на осушуваних землях. Вперше розроблено методику оптимізації глибини ґрунтових вод у осушувально-зволожувальних системах за умов забруднення радіонуклідами території Західного Полісся України, впровадження якої забезпечить екологічно та економічно доцільне ведення меліоративного землеробства на радіаційно забрудненних грунтах.
Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення Полісся України
Наведено результати вивчення міграції радіонуклідів у дикорослі лікарські рослини Полісся України. Установлено закономірності радіоактивного забруднення регіону та розподілу радіоактивних елементів у грунтах найбільш поширених типів умов місцезростання. Проаналізовано фактори, які впливають на інтенсивність надходження радіонуклідів до даних рослин.
Особливості накопичення радіоцезію в організмі овець при його хронічному надходженні в різних умовах утримання та годівлі
Оцінка та прогнозування вторинного забруднення радіонуклідами навколишнього природного середовища внаслідок лісових радіоактивних пожеж
Розроблено прогностичну модель вторинного радіоактивного забруднення територій на основі системного аналізу процесів міграції радіонуклідів у разі пожеж у лісах, забруднених радіонуклідами. Уперше запропоновано застосування у моделях балансових співвідношень об’єктивних імовірнісних оцінок виникнення лісових пожеж та метеокліматичних факторів. Науково обгрунтовано методику розрахунку концентрацій радіоактивності на рівні земної поверхні. Розроблено методику експрес-прогнозу вторинного забруднення радіонуклідами чистих або відносно чистих територій внаслідок радіоактивних лісових пожеж.
Поведінка 137Cs в природних і напівприродних агроландшафтах Полісся та їх класифікація за ступенем радіоекологічної небезпеки
За результатами експериментальних досліджень встановлено якісні та кількісні критерії радіоекологічної критичності природних і напівприродних агроландшафтів Полісся. Як радіоекологічно критичні визначено ландшафти, що за сукупністю природних умов сприяють інтенсивному накопиченню радіонуклідів фітомасою.
Розробка засобів математичного моделювання міграції радіонуклідів в лісових екосистемах
Розроблено формалізовані описи компартментів лісових екосистем у вигляді ієрархічної структури. Удосконалено процедуру створення формалізованих описів шляхом доповнення описів природних екосистем складовими, що характеризують фактори забруднення. На підставі формалізованих описів побудовано процедуру формування математичних моделей внутрішніх процесів міграції радіонуклідів у лісових екосистемах (без змін їх загальної схеми) та між її компарментами. Запропоновано інформаційно-довідникову систему “Полинь”.
Розробка технології меліорації забруднених радіонуклідами грунтів внесенням меліорантів у суспензійному стані
Запропоновано технологію відтворення родючості дерново-підзолистих грунтів, забруднених радіонуклідами, яка передбачає розробку методики визначення потреб і складу меліорантів для поліпшення меоліоративного стану цих грунтів з урахуванням основних показників їх родючості та коефіцієнтів переходу радіоцезію до сільськогосподарських культур. Визначено технологічні параметри процесу приготування багатокомпонентних меліорантів у суспензійному стані, гідравлічні та технічні параметри гідромеханічного обладнання модернізованої машини.
Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м’ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь
Виявлено ефективність використання кормів на вирощування приросту живої маси, визначено конверсію протеїну й енергії корму в білок і енергію м’ясної продукції, наведено біоенергетичну та економічну оцінку виробництва яловичини.
