Природа возле ЧАЭС
Зона відчуження займає центральну частину Українського Полісся, що в свою чергу, входить до Поліської фізико-географічної області, яка розташована в басейні річки Прип`ять і представляє собою заболочену низину, що в основному вкрита сосновими лісами. Високий рівень ґрунтових вод обумовлений не кліматичними чинниками, а характером рельєфу та наявністю локальних водоупорних горизонтів.
Лісовий покрив в давні часи вкривав всю територію Чорнобильської зони відчуження. Його активне використання призвело до зниження лісистості, і на початку 20-го ст. в центральної частині зони вона становила 11-12 %. Планомірні роботи по лісовідновленню почались в 20-х, а масові – в 50-60 роках 20-го. ст. На сьогодні території вкриті лісом займають половину площі Чорнобильської зони відчуження.
На схемах, що представлені нижче, показана загальна лісистість даних територій в 1913 та 1986 році. Історичні дослідження лісоведення на даній території виконувались М.Д.Кучмою та С.Бідною.
Историческая карта растительности
Картосхеми лісистості територій, які зараз входять до складу Чорнобильської зони відчуження. Автор – к.б.н. М.Кучма та к.б.н. С.Бідна.
Суттєве зменшення площ лісів на початку XX століття пов’язане з постійним вирубуванням лісів під ріллю та на паливо. Це призвело до того, що у 1913 році лісистість сучасної зони відчуження становила лише 11%. Основним напрямком лісогосподарської діяльності в радянські часи було створення лісових культур.
Завдяки штучному залісненню на 1986 рік лісистість Чорнобильського району становила вже майже 40% (детальніше про стан біоценозів Чорнобильської зони на сторінці “Флора Чорнобильської зони відчуження”).
Більшість лісових культур післявоєнного часу була створена на низькорентабельних землях колишнього сільськогосподарського користування, часто без врахування грунтово-гідрологічних умов.
В теперішній час загально-екологічний стан лісів визначається переважно нерадіаційними факторами. В зв’язку з повним припиненням в 1986 році догляду за деревостанами в зоні значно погіршився пожежний і санітарний стан лісів, що привело до зниження ролі лісів як фактора стабілізації радіоекологічної ситуації.
Домінують соснові ліси, що характерні для піщаних ґрунтів (38 % лісового покриву). Листяні ліса ростуть на підзолистих ґрунтах водорозділів, а також на лесово-дернистих “островах” -височинах (в районі сіл Копачі, Лельов, Товстий ліс), і становлять 9,9 %. Ділянки старого лісу складають 1/4 площі лісів, а в цілому переважають молоді та середньовікові насадження – посадки післявоєнних років.
На території зони відчуження тече велика річка Прип`ять, а також ряд малих – Вуж, Словечна, Сахан та ін. До цього слід додати густу систему меліоративних каналів. Заплава р. Прип`ять має численні протоки та стариці. Заплави малих річок осушені, а русла спрямлені. В межі Чорнобильської зони відчуження входить північно-західна частина основного плеса Київське водосховища та Прип`ятьський відріг. Саме в цій частині сконцентрована вища водна рослинність водосховища.
Книги про природу Чорнобиля та зони відчуження ЧАЕС:
- Київщинознавство. Посібник для вчителя \ За ред.. І.Л.Лікарчука. – К.: [Вид.Ешке О.М.], 2001. – Вип.. 1. – 295 с.
- Говірки Чорнобильської зони // Під редакцією П.Ю.Гриценка. Вид-во “Довіра”. – К. 1996. – 358 С.
- Атлас Чоробильської зони відчуження. – К.: “Картографія”, 1996. – 26 с.
- Чернобыльская катастрофа // Под ред.: Барьяхтар В. Г.: – Киев: Наукова думка, 1995. – 559 с.
- Еколого-фауністичні дослідження в Зоні відчуження ЧАЕС. – К.: Наукова думка, 1995. – 74 с.
- Кучма М.Д., Архіпов А.М., Бідна С.М. Спеціалізована система еколого-лісівничого догляду за лісами зони відчуження. Чорнобильський науково-технічний центр міжнародних досліджень. 1997. 12 С.
- Архипов М.П., Архипов А.М., Кучма М.Д., Бидна С.М., Матухно Ю.Д., Паскевич С.А., Петров М.Ф., Жданова Н.М., Ва-силевська А.І. Особенности накопления и миграции радионук-лидов в лесных, луговых и перелоговых экосистемах // Науч-но-практическая конференция Чернобыль-97. Доклады. Киев, 10-12. 02.98. Доклад
