Встановлення причин аварії на четвертому блоці
ЧАЕС є найбільш дискусійним та суперечливим питанням й до сьогодні. Існує два табори фахівців, які мають протилежні погляди та думки з приводу дійсних причин руйнації енергетичної установки в 1986 році. Перші – це проектанти, які стверджують, що основна причина аварії полягає в не професіональних діях оперативного персоналу блоку. Другі – це безпосередньо персонал станції, який не менш аргументовано, доводить, що проектантами були допущені суттєві прорахунки в будові ядерного реактору. За більш ніж двадцятирічний термін дискусії між цими фахівцями не вщухають. З кожним новим роком, який віддаляє нас від подій того квітневого дня, з'являються нові версії причин аварії, нові факти.
Попри наявність запеклої дискусії між проектантами та експлуатаційниками АЕС щодо
першопричин аварії, існує офіційно прийнятий перелік причин вибуху реактору
ЧАЕС, який було визначено шляхом детального та всебічного аналізу перебігу подій. Таке розслідування було виконано комісією Держпроматомнагляду колишнього
СРСР, яка була створена 27 лютого 1990 року. Комісія визнала, що для конструкції реактору є характерним наявність позитивного парового коефіцієнту реактивності та позитивного коефіцієнту реактивності потужності. Завдяки цьому, як наслідок помилки проектантів реактору, при розрахунках фізичних та конструкційних параметрів активної зони, реактор являв собою динамічно нестабільну систему. Комісією було проаналізовано 13 версій причин аварії, з яких найбільш вірогідною було визнано версію, яка пов'язана з наявністю ефекту реактивності системи керування та захисту реактора.
Такими виглядають технічні причини. Поряд з цим, помірковані фахівці вказують на наявність більш глибинних причин катастрофи, а саме – недостатній рівень культури ядерної безпеки в колишньому СРСР. Що за цим криється? Відсутність розвинутої системи ядерного законодавства, невиконання принципу повної відповідальності експлуатуючою організацією за безпеку ядерної установки. Недостатня увага до людського фактору та його можливому впливу на безпеку АЕС, недосконалість експлуатаційних процедур та відповідних інструкцій та регламентів. Недостатня увага до досвіду інших держав та відставання методології аналізу безпеки ядерних енергетичних установок СРСР. Як наслідок, до експлуатації було допущені енергоблоки з вагомим дефіцитом безпеки (позитивний вибіг реактивності при введені в активну зону реактору стержнів системи захисту та керування та ін.), які разом з неадекватними діями персоналу стали безпосередніми причинами аварії.
Аналіз аварії засвідчує, що певні системи безпеки повинні функціонувати виключно на основі сигналів технічних систем контролю параметрів енергетичної установки, а не на командах операторів. Прикладом реалізації цього може слугувати система, яка була встановлена на реакторах РБМК – це автоматизовані системи розрахунків оперативного запасу реактивності з подачею сигналу аварійної зупинки реактору за умови зменшення запасу реактивності нижче певного (заданого) рівня.
Зрозуміло, що пошук вичерпних відповідей щодо причин аварії на
Чорнобильській АЕС триває. Дискусія продовжується. Нижче приведені посилання на матеріали та публікації в Інтернет, що найбільш адекватно (на погляд автора цього сайту) розглядають проблему причин руйнації ядерного блоку на
ЧАЕС.
Офіційний веб-сайт ЧАЕС |
|
Офіційний веб-сайт Служби Безпеки України |
... Відмічалось (ще в 1971 р. – примітка автора сайту), що Міністерство енергетики УРСР не мало досвіду експлуатації атомних станцій. Виказувались побажання, що підбір та навчання будівельно-монтажного та експлуатаційного персоналу станції повинно проводитись більш ретельно, оскільки наслідки халатного відношення до виконання ними службових обов'язків можуть привести до важких наслідків... (Російською мовою)
Докладніше |
Офіційний веб-сайт Державного комітету архівів України |
|
Щотижневик "Дзеркало Тижня" |
№ 31 (610) 19 — 25 серпня 2006 ЧОРНОБИЛЬСЬКІ НЕБИЛИЦІ-5 Двадцять років тому на четвертому блоці ЧАЕС сталася найбільша у світі ядерна аварія. Над ліквідацією її наслідків Україна, Білорусь і Російська Федерація працюватимуть ще довгі десятиліття. Суперечки про її причини й обставини не вщухають. Однією з причин відсутності консенсусу з цього питання є реальна недоступність для широкої громадськості 57 томів кримінальної справи стосовно аварії. Вчені сподівалися на їх розсекречення до цього сумного ювілею.
Докладніше |
|
№ 18 (393) 18 — 24 травня 2002 ЩЕ РАЗ ПРО ПРИЧИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ
Читач, ознайомившись із статтею Б.Горбачова в «ДТ» №15, 2002 р., справді може дійти висновку, що «про причини чорнобильської аварії нам брехали п’ятнадцять років». І ці причини досі залишаються або нез’ясованими, або старанно схованими з вини злісних «експлуатаційників» і виступаючих із ними заодно регулюючих органів, котрі контролюють безпеку ядерних установок. Автор висунув свою гіпотезу виникнення й розвитку аварії.
Докладніше |
“Нація і держава” Часопис Конгресу Українських Націоналістів |
|