“Все, що стосується чорнобильської катастрофи, її причин та наслідків, повинно бути розголошено. Необхідна повна, неприкрита правда. Люди повинні мати можливість самим складати власні думки про те, що безпосередньо торкається життя та здоров’я кожного з нас та наших нащадків, мати право на участь у прийнятті ключових рішень, які визначають долю країни та планети. Я переконаний, що ядерна енергетика необхідна людству та повинна розвиватись, але тільки в умовах практично повної безпеки. Зволікати не можна.”
Академік А.Сахаров
Попри наявність запеклої дискусії між проектантами та експлуатаційниками АЕС щодо першопричин аварії, існує офіційно прийнятий перелік причин вибуху реактору ЧАЕС, який було визначено шляхом детального та всебічного аналізу перебігу подій. Таке розслідування було виконано комісією Держпроматомнагляду колишнього СРСР, яка була створена 27 лютого 1990 року. Комісія визнала, що для конструкції реактору є характерним наявність позитивного парового коефіцієнту реактивності та позитивного коефіцієнту реактивності потужності. Завдяки цьому, як наслідок помилки проектантів реактору, при розрахунках фізичних та конструкційних параметрів активної зони, реактор являв собою динамічно нестабільну систему. Комісією було проаналізовано 13 версій причин аварії, з яких найбільш вірогідною було визнано версію, яка пов’язана з наявністю ефекту реактивності системи керування та захисту реактора.
Такими виглядають технічні причини. Поряд з цим, помірковані фахівці вказують на наявність більш глибинних причин катастрофи, а саме – недостатній рівень культури ядерної безпеки в колишньому СРСР. Що за цим криється? Відсутність розвинутої системи ядерного законодавства, невиконання принципу повної відповідальності експлуатуючою організацією за безпеку ядерної установки. Недостатня увага до людського фактору та його можливому впливу на безпеку АЕС, недосконалість експлуатаційних процедур та відповідних інструкцій та регламентів. Недостатня увага до досвіду інших держав та відставання методології аналізу безпеки ядерних енергетичних установок СРСР. Як наслідок, до експлуатації було допущені енергоблоки з вагомим дефіцитом безпеки (позитивний вибіг реактивності при введені в активну зону реактору стержнів системи захисту та керування та ін.), які разом з неадекватними діями персоналу стали безпосередніми причинами аварії.
Аналіз аварії засвідчує, що певні системи безпеки повинні функціонувати виключно на основі сигналів технічних систем контролю параметрів енергетичної установки, а не на командах операторів. Прикладом реалізації цього може слугувати система, яка була встановлена на реакторах РБМК – це автоматизовані системи розрахунків оперативного запасу реактивності з подачею сигналу аварійної зупинки реактору за умови зменшення запасу реактивності нижче певного (заданого) рівня.
Зрозуміло, що пошук вичерпних відповідей щодо причин аварії на Чорнобильській АЕС триває. Дискусія продовжується. Нижче приведені посилання на матеріали та публікації в Інтернет, що найбільш адекватно (на погляд автора цього сайту) розглядають проблему причин руйнації ядерного блоку на ЧАЕС.