Характеристика популяції козулі в зоні відчуження
За даними вчених, які проводили дослідження популяції козулі у Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику, козулі досить добре освоїли території перелогів (колишніх сільськогосподарських угідь) зони відчуження. Уже на початку 90-х минулого століття частота зустрічей з цими тваринами досягала 60%. Вчені передбачають, що пристосування козулі до існування на відкритих територіях спонукає до формування польового екотипу даного виду тварин.
Зоологи вважають, що косуля є другим по чисельності великих тварин в Чорнобильській зоні. Загальна чисельність цього виду в зоні відчуження може знаходитись в межах 2000-3000 особин. Передбачається, що найбільша чисельність козуль може спостерігатись в широколистяних лісах з добре розвиненим підліском. Козуля уникає перезволожених ділянок зони відчуження.
В раціоні харчування вовка, що було досліджено при аналізі вмісту шлунку хижака, козуля поступається тільки кабану
Відео про козуль Чорнобильської зони
Нижче розміщено невеличке відео про козулю в Чорнобильській зоні. Відео було відзнято в лютому 2009 року під час наукової експедиції по зоні відчуження.
Якщо вам сподобався сюжет – Ви можете прийняти участь у його популяризації. Підтримайти рейтинг відео можна шляхом його оцінки на YouTube.
Відео про козуль Capreolus capreolus в Чернобильській зоні відчуження.
(Автор відео – chornobyl.in.ua)
Фото козулі зроблені автоматичною камерою
Фотографії козулі в зоні відчуження
Літературні джерела:
- Гащак С. П., Бунтова О. Г., Залісський О. О. Фауна хребетних тварин зони відчуження України. – Славутич-Чорнобиль: 2000.
- Дунин В.Ф., Воронецкий Н.Н., Тишкевич В.Е., Елиашевич Н.В., Пискунов В.С., Парейко О.А., Киреенко К.М. Лось и косуля (Природа Полесского заповедника) / Под. ред. М.М. Пикулика. – Мозырь: РИФ “Белый ветер”, 1999. – 80с.
- Воронецкий Н. Н., Дунин В. Ф., Пискунов В. С, Киреенко К. М. Численность и биотопическое распределение диких животных в Полесском радиационно-экологическом заповеднике // Биологическое разнообразие Национального парка «Припятский» и других особо охраняемых природных территорий: Сб. науч. тр. Нац. парка «Припятский». – Туров; Мозырь: РИФ Белый ветер, 1999. – С. 312–315.
