Характеристика популяції уссурійського єнота в чорнобильській зоні
Єнотовидна собака є далекосхідним видом, яких був штучно розселений (інтродуваний) в природне середовище Полісся в 40-50-х роках минулого століття. В той час вид вважався промисловим видом і заходи по розселенню були скеровані на збільшення економічної дохідності мисливських господарства.
На даний час хутро уссурійського єнота не вважається цінним, а у деяких мисливських господарствах вважають, що тварина наносить шкоду для промислових видів птахів. В таких господарствах спеціально проводять відстріл єнотовидної собаки.
В чорнобильській зоні не проводили цілеспрямованих обліків цієї тварини, яке за оцінкою угідь вчені припускають наявність 250 – 300 особин.
Дані білоруських дослідників, які проводили стан популяції єнотовидної собаки в Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику, засвідчують що щільність населення цього звіра становить 1,8 особин на 1000 гектарів угідь. Для виведення потомства єнотовидна собака відає перевагу лісовим угіддям, не надаючи перевагу хвойним чи листяним типам лісу. В лісах заповідника нараховують біля 3 нір цієї тварини на 1000 гектарів угідь.
Фотографії єнотовидної собаки
Літературні джерела:
- Гащак С. П., Бунтова О. Г., Залісський О. О. Фауна хребетних тварин зони відчуження України. – Славутич-Чорнобиль: 2000.
- Воронецкий Н. Н., Дунин В. Ф., Пискунов В. С, Киреенко К. М. Численность и биотопическое распределение диких животных в Полесском радиационно-экологическом заповеднике // Биологическое разнообразие Национального парка «Припятский» и других особо охраняемых природных территорий: Сб. науч. тр. Нац. парка «Припятский». – Туров; Мозырь: РИФ Белый ветер, 1999. – С. 312–315.
