Пожежі є постійним природним і антропогенним чинником, який був завжди на територіях Київського полісся та території сучасної чорнобильської зони. Наприклад, в 90-х роках минулого століття на території зони відчуження відбувалось від 2 до 10 пожеж (займань) в лісі та від 30 до 100 пожеж на перелогах (безлісими територіях). Сьогодні, для безпеки в зоні відчуження та запобігання виникнення пожеж реалізується великий обсяг протипожежних заходів (влаштування протипожежних смуг, розчищення лісових насаджень, влаштування пожежних водойм та під’їздів до них і багато чого іншого).
Радіологічний аспект пожеж у місті Чорнобиль та зоні відчуження ЧАЕС
Пожежі в лісах та перелогах зони становлять значну радіоекологічну небезпеку. Головне – пожежі сприяють інтенсивному залученню радіонуклідів до приземного шару атмосфери, що призводить до перенесення радіоактивних аерозолів, радіоактивної сажі та кіптяви на великі відстані. Виносу радіонуклідів за межі зони відчуження ЧАЕС. За експериментальними даними, які було отримано в зоні відчуження при моделюванні лісових пожеж встановлено, що радіонукліди можуть підніматися на висоту декількох кілометрів, а концентрація радіонуклідів в повітрі збільшується на 2-3 порядки. При цьому на відстані 10 км питома активність повітря збільшується в 8-9 разів.
З пилом, кіптявою та сажею в навколишнє середовище може надходити до 50% радіоцезію, який міститься в рослинному матеріалі, опалої хвої та підстилки.
Важливо, що основний розмір частинок, які містять радіоактивні речовин становить півмікрона (0,5, 0,4 мк).
На забруднених радіонуклідами ділянках пожеж спостерігається збільшення міграції радіонуклідів у грунтовому профілі. Це відбувається через:
- зміни фіз. хім. форм радіонуклідів, що знаходяться в лісовій підстилці та мінералізованій частині грунту;
- ліквідації природного бар’єру на шляху міграції радіонуклідів у грунтовому профілі – лісової підстилки.
Саме в лісовій підстилці відбувається накопичення та закріплення радіонуклідів (та інших антропогенних полютантів) в екосистемі лісу – при верхових пожежах майже вся товща лісової підстилки вигорає і радіоактивні речовини відносно легко і швидко можуть проникати в нижні, водонасичені, грунтові горизонти (може виникнуть проблема забруднення підземних вод радіонуклідами).
Небезпека верхових пожеж в лісах Чорнобиля
Як зазначено вище, основна небезпека пожеж – вигоряння основного акумулятора радіоактивності – лісової підстилки. Як впливають різні типи лісових пожеж на лісову підстилку містить радіонукліди? При низовому пожежі страждає листовий шар підстилки і частково ферментативний. При верховому типі пожеж відбувається повне вигоряння лісової підстилки і частково страждає від термічного впливу верхній, мінеральний шар грунту. Внаслідок цього в мінеральну частину грунту потрапляє до 80% радіонуклідів, які залишилися після пожежі в цій екосистемі.
Загальну площу згарищ у зоні відчуження ЧАЕС можна побачити на карті нижче.
Примітка * – території згорілого лісу від пожеж виділені темно зеленим кольором.
Вчені відзначають, що тільки при верховому типі пожежі спостерігається збільшення міграційної здатності радіонуклідів (зокрема – радіостронцію).
Негативний вплив верхових пожеж полягає в повному руйнуванні лісового біоценозу. Залишки лісової підстилки швидко розкладається, що призводить до утворення нестійкого грунтового горизонту, який утворений із рослинних рештків та ін. Відновлення рослинного покриву відбувається надзвичайно повільно ніж на ділянках, які постраждали в результаті низових чи перехідних пожеж.
Наприклад, вченими було проведено оцінку стану лісів в зоні відчуження, які постраждали від різних типів пожеж, які пройшли в центрі зони (район села Буряківка) в 1993 році. У цьому році при верховому пожежі вигоріло 57% підстилки, а при низовому 17%. Через 10 років після низової пожежі вага підстилки становив 28,7 тон на 1 га, після перехідного пожежі вага підстилки складала 26,2, а на ділянці постраждалому від верхової пожежі всього 6,2 тонни на гектар. Видно, що верхові пожежі мають не тільки найбільшу руйнівну дію на лісові екосистеми, але і період для відновлення екосистеми потрібно набагато більший.
Джерела літератури про пожежі в зоні відчуження ЧАЕС:
- Абдурагімов І.М., Однолько А.А.. Пожежі на радіаційно-забруднених територіях / / Природа. – 1993. – № 1. – С. 28-30.
- Марташов В.З., Смирнов Є.Г. та ін. Оцінка вмісту довгоіснуючих радіонуклідів та стану дикої природи в районі ЧАЕС / / Чорнобиль-92: Список робіт. Третя Всесоюзним. наук.-техн. наради за підсумками ЛНА ЧАЕС. – Зелений Мис, 1992. – С. 34-40.
- Бакін І.С. та ін Пожежі в 30-км зоні ЧАЕС як фактор радіаційної небезпеки / / Чорнобиль-94: СБ тез .. – Зелений Мис, 1994. – С. 98.
- Азаров С.І.. Оцінка схильності ландшафтів чорнобильської зони відчуження до пожеж / / Проблеми Чорнобильської зони відчуження / Науково-технічний збірник. Т. 3. – Київ, Наукова думка, 1996. – С. 204-208.