Автор web-проекта - Чернобыль, Припять, ЧАЭС и зона отчуждения.
Кандидат биологических наук.
Старший научный сотрудник ИПБ АЭС НАНУ.
Место работы - Институт проблем безопасности АЭС НАН Украины. город Чернобыль.
Контактный эмейл — redactor[at]chornobyl.in.ua
Научная деятельность - Изучение последствий радиационного загрязнения окружающей среды в зоне отчуждения. С 1995 по 2001 год проводил исследования по изучению миграции радионуклидов в растительных экосистемах чернобыльской зоны отчуждения. В последующем занимался оценкой воздействий на окружающую среду зоны отчуждения работ по преобразованию объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему. Эксперт по вопросам радиационной безопасности и охраны окружающей среды.
Хобби - изучение состояния растительного и животного мира чернобыльской зоны. Исследование и популяризация исторических фактов об отчужденных территориях.
Результаты — Автор и соавтор около 6о-ти научных и публицистических статей о природе чернобыльской зоны отчуждения, о состоянии и воздействии Саркофага 4-го блока на окружающую среду. Названия основных публикаций представлено ниже.
Публикации автора:
- Siergiej Paskiewicz O królestwie zwierząt w czarnobylskiej strefie wykluczenia // Miesięcznik «Znak», kwiecień 2016, nr 731, p 18 — 26
- Батій В.Г., Паскевич С. А., Рудько В. М. та ін. Майбутнє об’єкта «Укриття» після створення Арки //Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Славутич. 2016 р. Выпуск №15-16 стр. 4 – 13
- Паскевич С., Антропов А., Краснов В. Осушение водоема-охладителя Чернобыльской АЭС // Журнал «Энергия: экономика, техника, экология” №8 стр. 2014- 49 — 52
- Сергей Паскевич // Секретный потребитель электроэнергии Чернобыльской АЭС. Журнал «Энергия: экономика, техника, экология.» №12. 2013 стр. 46 — 52
- Оценка воздействий на окружающую среду ХОЯТ-2 Чернобыльской АЭС. Эрик Шмиеман, Сергей Паскевич, Валерий Батий, Андрей Сизов. Материалы ежегодного симпозиума по обращению с отходами. Феникс, Аризона, США. 24-28 февраля 2013 года. // Evaluation of Radiation Impact of Spent Nuclear Fuel Storage Facility (SNSF-2) of Chernobyl NPP. Eric Schmieman, Sergiy Paskevych, Valeriy Batiy, Andriy Sizov Annual Waste Management Symposium (WM2013) International Collaboration and Continuous Improvement Phoenix, Arizona, USA 24-28 February 2013
- Опыт дезактивации урболандшафтов города Припять в Украине. Эрик Шмиеман, Сергей Паскевич, Дмитрий Воропай. Материалы ежегодного симпозиума по обращению с отходами. Феникс, Аризона, США. 24-28 февраля 2013 года. // Urban Decontamination Experience at Pripyat Ukraine. Eric Schmieman, Sergiy Paskevych, Dmitry Voropay Annual Waste Management Symposium (WM2013) International Collaboration and Continuous Improvement Phoenix, Arizona, USA 24-28 February 2013
- »Чернобыль. До востребования… К 25-летию события», Под редакцией Н.Б. Гощицкого Екатеринбург, 2011. — 224 с.: ил
- Анализ перспектив использования Чернобыльской зоны отчуждения. Сизов А.А., Паскевич С.А., Батий В.Г., Международная научно-практическая конференция «Карпатська конференція з проблем охорони довкілля» Мукачево-Ужгород. 15-18 мая 2011 р.
- Чернобыль — 25 лет спустя и Фукусима. Батий В.Г., Сизов А.А., Паскевич С.А. Международная научно-практическая конференция «Карпатська конференція з проблем охорони довкілля» Мукачево-Ужгород. 15-18 мая 2011 р.
- Паскевич С. GPS-Путеводитель по чернобыльской зоне отчуждения. Издательство «Вокруг света». 2011 год
GPS-Путеводитель - это уникальная возможность путешествовать с использованием карманного аудио-гида, который поможет вам узнать все особенности посещаемого объекта. Используя коммуникатор или iPhone c GPS-модулем вы без труда найдете самые интересные достопримечательности. GPS-гид-путеводитель — это ноу-хау издательства «Вокруг Света». Разработанная система уже сегодня способна конкурировать с традиционными бумажными путеводителями.
Идея создать gps-путеводитель по зоне отчуждения и городам Чернобыль, Припять и ЧАЭС — это подтверждение туристической ценности и уникальности чернобыльской зоны отчуждения и объектов, которые находятся на этой территории. В прогулке представлено описание около 80-ти (!) уникальных объектов в зоне отчуждения, городе Чернобыль, Припяти и на Чернобыльской АЭС. При традиционный прогулке, которая длится один день, турист сможет увидеть только треть от представленных в путеводителе объектов. Используя путеводитель можно более полно узнать об уникальных, и порой сенсационных, объектах чернобыльской зоны.
От издательства «Вокруг света»: «Прогулку по Чернобылю трудно поставить в один ряд с другими путеводителями «Вокруг Света». Ведь попасть в зону отчуждения и увидеть Чернобыльскую АЭС, город Припять и другие объекты рискнут немногие. Но Чернобыль сегодня не только место для экстремального туризма. Это поле многочисленных исследований и место работы многих людей. Один из них – Сергей Паскевич, ученый, автор проекта «Чернобыльская зона отчуждения». Именно он подготовил этот путеводитель. Рассказ про Чернобыль – редкая возможность пройти сквозь зону отчуждения и сквозь время, которое остановилось 25 лет назад«.
- Паскевич С. Озверевшее пространство. Журнал «Вокруг света», №4 2011 г.
-
Паскевич С., Вишневский Д. Чернобыль. Реальный мир. Из-во «ЭКСМО». 244. с. 2010
- Paskevych S., Gorodecky D., Sizov A., Batiy V. Impact Assessment of Radiological Consequence of Technogenic Activities in Chernobyl Exclusion Zone Proceedings “The International Conference on Radioecology and Environmental Radioactivity”. Bergen. Norway. 15-20 June, 2008. Oral and Oral Poster Presentation. Part 1. – P. 270-273.
- E.Schmieman, S. Paskevych, A.Sizov, V.Batiy Chernobyl’s waste site Nuclear Engineering International. Vol 52. № 631. 2007. -P. 18-22.
- Авторский коллектив. От Укрытия до Конфаймента четвертого блока Чернобыльской АЭС. Строительные аспекты Ю.И.Немчинов, П.И. Кривошеев, М.В.Сидоренко и др.; Под ред.. П.И.Кривошеева и др.. — Киев: Логос, 2006, -463.: ил.
ISBN 966-581-827-9 - Ю.А.Иванов, С.А. ПаскевичНекоторые нерешенные радиоэкологические проблемы зоны отчуждения ЧАЭС // Агроэкологический журнал. 2005. №3. С. 26 – 31.
- Паскевич С.А.Вынос 90Sr и 137Cs надземной фитомассой растительных сообществ лугов и залежей Чернобыльской зоны отчуждения Радиационная биология. Радиоэкология. 2005. Вып. 45. -№3. С. 281 – 286.
- А.А.Ключников, В.Н.Щербин, В.М.Рудько, В.Г.Батий, С.А. Паскевич, Ю.И.Рубежанский, А.А.Сизов, В.Г.Хаврусь Оценка дополнительных воздействий на окружающую среду в процессе реализации работ по стабилизации объекта „Укрытие” Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2004. Вип. 1. –С14-23.
- В.Г.Батий, Д.В.Городецкий, С.А. Паскевич, В.М.Рудько, А.А.Сизов, А.И.Стоянов, В.Н.Щербин, Т.Ю.Байбузенко, Н.Е.Шевченко, В.Я.Шендерович Анализ экологических последствий строительства хранилища отработавшего ядерного томлива реакторов типа ВВЭР в Чернобыльской зоне отчуждения Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2004. Вип. 1. –С88-94.
- Паскевич С.А., Петров М.Ф. Биогенные потоки радионуклидов в травянистых биоценозах Чернобыльской зоны отчуждения Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2004. Вип. 1. –С154-160.
- V.G.Batiy, S.A.Paskevich, V.M.Rudko, A.A.Sizov, V.N.Shcherbin MATHEMATICAL SIMULATION OF “SHELTER” OBJECT RELEASES IMPACTS Problems of atomic science and technology. Series “Nuclear Physics Investigations” (44). №5. 2004. 96-100 P. ISSN 1562-6016
- М.Ф.Петров, С.И.Киреев, С.А. Паскевич Запасы наземного органического вещества экосистем лугов и залежей зоны отчуждения ЧАЭС как горючего материала ПРОБЛЕМЫ РАДИОЭКОЛОГИИ ЛЕСА. ЛЕС. ЧЕЛОВЕК. ЧЕРНОБЫЛЬ.: Сборник научных трудов ИЛ НАН Беларуси. Выпуск 61. -Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2004. – С. 117-120
- С.А. Паскевич, М.Ф.Петров Оценка накопления 90Sr и 137Cs структурными элементами растительных сообществ лугов и залежей зоны отчуждения Проблеми Чорнобиля. Науково-технічний збірник. Випуск 13 -с.155-162
- В.М. Рудько, В.Г. Батий, В.А.Кузьменко, С.А.Паскевич, Ю.И.Рубежанский, А.А.Сизов Оценка дополнительных воздействий на окружающую среду и рекомендуемые мероприятия по их минимизации в процессе подготовки площадки для строительства санпропускника Проблеми Чорнобиля. Науково-технічний збірник. Випуск 12 -с.106-111
- Паскевич С.А. , Матухно Ю.Д., Савич Ю.М. Оцінка ризиків при ведені сільського господарства на територіях, що зазнали техногенного забруднення «Антропогенно-змінене середовище України: ризики для здоров’я населення та екологічних систем». Матеріали міжнародної конференції. Спеціальний випуск журналу «Екологічний вісник». Київ. 2003. Чорнобильінтерінформ. 638 с. (-с. 525-526)
- Заліський О.О., Паскевич С.А. , Озорнов А.Г. та інші Радіоекологічна ситуація в урочищі «Березова кладь» «Світ рибалки» №9 ст. 3-5. 2002
- В.М.Шестопалов, Л.І.Францевич, Л.С.Балашов, Ю.О.Іванов, В.О.Кашпаров, А.М.Архіпов, М.І.Панасюк, С.А.Паскевич та ін. Автореабілітаційні процеси в екосистемах Чорнобильської зони відчуження Наукове видання (монографія). МНС. НАНУ. Київ-2001. 250 с.
- A. Arkhipov, A Ischuk., N. Kuchma, Yu. Ivanov, S. PaskevichUse of GIS in radioecological research in the Chernobyl exclusion zone Annales de l’Association belge de Radioprotection. –1999. — Vol. 24, (№4). — pp. 229-258.
- Пилипчук Т.В., Паскевич С.А., Архипов А.Н. О пчелах и продуктах пчеловодства в условиях загрязнения окружающей среды Научно-популярный журнал «Пропозиція», № 12, 1998.-С.24-26.
Чернобыль — фото и описание истории | Уникальные фото диких животных обитающих в зоне отчуждения ЧАЭС |
Доброго дня
Сергію, хотіла висловити вам щиру подяку за ваш неймовірний сайт. Вже не перший раз потрапляю на нього при дослідженні матеріалів по Чорнобилю і загалом щодо атомної енергетики. Хотіла сказати вам, що подібний ресурс в мережі — єдиний. І повірте, він найкращий! Фото, відео, репортажі — я в захваті!
Дякую вам ще раз за створення сайту, за ваші доступні пояснення, за відкриття певних секретів зони, за ваші експедиції і за фото і відео. Ви робите неймовірну роботу і сподіваюсь будете і далі так само успішно її робити!
Доброго дня
Сергію, хотіла висловити вам щиру подяку за ваш неймовірний сайт. Вже не перший раз потрапляю на нього при дослідженні матеріалів по Чорнобилю і загалом щодо атомної енергетики. Хотіла сказати вам, що подібний ресурс в мережі — єдиний. І повірте, він найкращий! Фото, відео, репортажі — я в захваті!
Дякую вам ще раз за створення сайту, за ваші доступні пояснення, за відкриття певних секретів зони, за ваші експедиції і за фото і відео. Ви робите неймовірну роботу і сподіваюсь будете і далі так само успішно її робити!
Дякую. Приємно чути добрі слова від сторонньої людини.
Сподіваюсь, що й наступні матеріали сайту будуть цікавими для вас.
З повагою
Сергій Паскевич
Дякую. Приємно чути добрі слова від сторонньої людини.
Сподіваюсь, що й наступні матеріали сайту будуть цікавими для вас.
З повагою
Сергій Паскевич
Ніколи ще раніше людина не зводила собі історичного хреста, на якому сама ж і була розп’ята. Таким хрестом став для України Чорнобиль. Чорнобильське лихо – страшна трагедія, відгуки якої можна спостерігати і в теперішні часи. Двадцять п’ять років віддаляють нас від того злощасного дня, коли відбувся вибух на четвертому реакторі, що забрав не одну сотню життів, скалічив долю не одній людині, а цілим населеним пунктам…
Можна довго перелічувати ті страшні данні, які пов’язані з цим днем, але мене найбільше вражає те, що багато моїх ровесників так і не з’явилися на цей світ. Вони не змогли народитися, бо стали б обузою суспільству із-за своїх каліцтв. Чому за помилки розумних, раціональних , винахідливих дорослих повинні платити нащадки роду людського? Вони не гналися за високими технологіями, а просто хотіли жити… Вони б могли зараз крокувати по життю поряд з нами … Але… прогрес вбив їх ще ненародженими. Яку ми заплатили ціну за чиюсь необачність та самовпевненість? Що є дорожче за нове життя? За посмішку матері, що тримає на руках немовля?
Чорнобильська катастрофа не тільки лишила дітей батьків, батьків дітей, а лишила Україну нащадків, які б творили майбутнє.
Зараз багато розмов кружляють навколо питання, що саркофаг з четвертим енергоблоком руйнується, що потрібні реставраційні роботи… Але ніхто серйозно не відноситься до цих даних. Лихо минуло, про нього майже забули. Людство змагається в гонках за владу, за гроші, за щасливе майбутнє, не розуміючи складності тієї проблеми, що всі матеріальні блага не можуть замінити чистого повітря, зеленої трави і прозорої питної води. Людство не може зрозуміти, що є загроза не однієї такої аварії як Чорнобильська. Потрібно зараз думати про наше майбутнє, бо потім може бути запізно. Чорнобиль – важка спадщина для майбутніх поколінь… І поки що в наших силах відвернути такі «дарунки» нащадкам!
Тiнь Чорнобиля
Був квiтень. Чарiвний! Чудовий!
Бринiли струмки, щебетали птахи.
Зеленi ялицi й бiлявi дiброви
Зчорнiли в той день на довгi роки.
Блакитними плямами небо
Мiж бiлих хмаринок було,
Воно всiх манило до себе
І настрiй весняний несло.
Та ось, двадцять шостого квiтня
Краса ця пропала навiк.
Та гарна природа привiтна
Десь зникла i вирвався крик.
І крик той лунав над ланами
В далекi та близькi краї:
,,Реактор четвертий зiрвався над нами
В Чорнобильськiй славнiй землi”
,,Що сталось?’ — питали всi люди,
,,Що буде?” — цiкавились всi.
Невже ж на землi цiй життя вже не буде?
Чи люди всмiхнуться веснi?
І плач покотився землею,
Де грали струмки, достигали хлiба,
Прощалися люди з землею своєю,
Життя їх уносила чорна бiда.
О, скiльки людей повмирало,
А скiльки зосталось калiк,
Людинi було всього мало
І атомний винайшла свiт.
І що вона має вiд нього?
Багато хвороб i смертей.
Не знала людина простого,
Вбиваючи, власних дiтей.
Тому люди знаймо i вiрьмо,
З природою краще дружити.
Тому намагаймося й вмiймо
У злагодi з нею всi жити.
Бо дiтям своїм ми повиннi
Не чорнi руїни лишити.
А в кожнiй годинi i днинi
Їм шлях у життi освiтити.
Віра Дутчак © (в моєму паспорті в графі «дата народження» зазначено 1986 рік.)
P.S. Шановний Сергію, цей вклад, який Ви робите у вітчизняну науку неоціненний! Я дуже щаслива, що знайшла Ваш сайт. Щиро дякую за Ваш дар!!!
Ніколи ще раніше людина не зводила собі історичного хреста, на якому сама ж і була розп’ята. Таким хрестом став для України Чорнобиль. Чорнобильське лихо – страшна трагедія, відгуки якої можна спостерігати і в теперішні часи. Двадцять п’ять років віддаляють нас від того злощасного дня, коли відбувся вибух на четвертому реакторі, що забрав не одну сотню життів, скалічив долю не одній людині, а цілим населеним пунктам…
Можна довго перелічувати ті страшні данні, які пов’язані з цим днем, але мене найбільше вражає те, що багато моїх ровесників так і не з’явилися на цей світ. Вони не змогли народитися, бо стали б обузою суспільству із-за своїх каліцтв. Чому за помилки розумних, раціональних , винахідливих дорослих повинні платити нащадки роду людського? Вони не гналися за високими технологіями, а просто хотіли жити… Вони б могли зараз крокувати по життю поряд з нами … Але… прогрес вбив їх ще ненародженими. Яку ми заплатили ціну за чиюсь необачність та самовпевненість? Що є дорожче за нове життя? За посмішку матері, що тримає на руках немовля?
Чорнобильська катастрофа не тільки лишила дітей батьків, батьків дітей, а лишила Україну нащадків, які б творили майбутнє.
Зараз багато розмов кружляють навколо питання, що саркофаг з четвертим енергоблоком руйнується, що потрібні реставраційні роботи… Але ніхто серйозно не відноситься до цих даних. Лихо минуло, про нього майже забули. Людство змагається в гонках за владу, за гроші, за щасливе майбутнє, не розуміючи складності тієї проблеми, що всі матеріальні блага не можуть замінити чистого повітря, зеленої трави і прозорої питної води. Людство не може зрозуміти, що є загроза не однієї такої аварії як Чорнобильська. Потрібно зараз думати про наше майбутнє, бо потім може бути запізно. Чорнобиль – важка спадщина для майбутніх поколінь… І поки що в наших силах відвернути такі «дарунки» нащадкам!
Тiнь Чорнобиля
Був квiтень. Чарiвний! Чудовий!
Бринiли струмки, щебетали птахи.
Зеленi ялицi й бiлявi дiброви
Зчорнiли в той день на довгi роки.
Блакитними плямами небо
Мiж бiлих хмаринок було,
Воно всiх манило до себе
І настрiй весняний несло.
Та ось, двадцять шостого квiтня
Краса ця пропала навiк.
Та гарна природа привiтна
Десь зникла i вирвався крик.
І крик той лунав над ланами
В далекi та близькi краї:
,,Реактор четвертий зiрвався над нами
В Чорнобильськiй славнiй землi”
,,Що сталось?’ — питали всi люди,
,,Що буде?” — цiкавились всi.
Невже ж на землi цiй життя вже не буде?
Чи люди всмiхнуться веснi?
І плач покотився землею,
Де грали струмки, достигали хлiба,
Прощалися люди з землею своєю,
Життя їх уносила чорна бiда.
О, скiльки людей повмирало,
А скiльки зосталось калiк,
Людинi було всього мало
І атомний винайшла свiт.
І що вона має вiд нього?
Багато хвороб i смертей.
Не знала людина простого,
Вбиваючи, власних дiтей.
Тому люди знаймо i вiрьмо,
З природою краще дружити.
Тому намагаймося й вмiймо
У злагодi з нею всi жити.
Бо дiтям своїм ми повиннi
Не чорнi руїни лишити.
А в кожнiй годинi i днинi
Їм шлях у життi освiтити.
Віра Дутчак © (в моєму паспорті в графі «дата народження» зазначено 1986 рік.)
P.S. Шановний Сергію, цей вклад, який Ви робите у вітчизняну науку неоціненний! Я дуже щаслива, що знайшла Ваш сайт. Щиро дякую за Ваш дар!!!
Сергей, здравствуйте! Большое спасибо за создание и ведение такого замечательного, информативного, и полезного веб-сайта.
Скажите пожалуйста, каково, по Вашему мнению, может быть влияние изменения климата на дальшейшую судьбу Чернобыльской зоны отчуждения и на эффективность предотвращения рисков распространения радиоактивного загрязнения? Могут ли изменения климата повлиять, и если да — то как?
Для прогнозов изменения климата я использовала GCM модель Британской Метеорологической службы, и кумулятивные результаты нескольких разных моделей отсюда: http://www.climatewizard.org/
Я студентка, интересуюсь этим вопросом для небольшой университетской научной работы. Если была бы возможность взять у вас неофициальное интервью по этому вопросу — буду очень благодарна. Заранее спасибо за ответ.
Сергей, здравствуйте! Большое спасибо за создание и ведение такого замечательного, информативного, и полезного веб-сайта.
Скажите пожалуйста, каково, по Вашему мнению, может быть влияние изменения климата на дальшейшую судьбу Чернобыльской зоны отчуждения и на эффективность предотвращения рисков распространения радиоактивного загрязнения? Могут ли изменения климата повлиять, и если да — то как?
Для прогнозов изменения климата я использовала GCM модель Британской Метеорологической службы, и кумулятивные результаты нескольких разных моделей отсюда: http://www.climatewizard.org/
Я студентка, интересуюсь этим вопросом для небольшой университетской научной работы. Если была бы возможность взять у вас неофициальное интервью по этому вопросу — буду очень благодарна. Заранее спасибо за ответ.
Здравствуйте Ирина.
С удовольствием отвечу на ваши вопросы (если хватит компетенции).
Относительно изменения климата и возможном влиянии на экологическую ситуацию в зоне отчуждения.
На мой взгляд, уменьшение количества осадков и увеличение положительных температур за вегетационный период могут (будут) способствовать повышению пожароопасности в радиоактивно-загрязненных лесах и лугах зоны отчуждения.
Пожары, к сожалению, это катастрофические являения для зоны, которые приводят к вовлечению радиоактивных веществ в приземный слой атмосферы и способствуют их последующему переносу на десятки и сотни киллометров — а значит и выносу радиоактивности за пределы зоны отчуждения, что в свою очередь приводит дополнительному ингаляционному облучению персонала ЧАЭС и, главное, населения Украины.
Здравствуйте Ирина.
С удовольствием отвечу на ваши вопросы (если хватит компетенции).
Относительно изменения климата и возможном влиянии на экологическую ситуацию в зоне отчуждения.
На мой взгляд, уменьшение количества осадков и увеличение положительных температур за вегетационный период могут (будут) способствовать повышению пожароопасности в радиоактивно-загрязненных лесах и лугах зоны отчуждения.
Пожары, к сожалению, это катастрофические являения для зоны, которые приводят к вовлечению радиоактивных веществ в приземный слой атмосферы и способствуют их последующему переносу на десятки и сотни киллометров — а значит и выносу радиоактивности за пределы зоны отчуждения, что в свою очередь приводит дополнительному ингаляционному облучению персонала ЧАЭС и, главное, населения Украины.
Дякую за вірші та добрі слова.
Дякую за вірші та добрі слова.
Очень интересно. Спасибо за ТРУД!
Очень интересно. Спасибо за ТРУД!
Спасибо Лео.
Спасибо Лео.
Читаю сайт уже несколько дней — не могу оторваться. Спасибо за неимоверный труд!
Читаю сайт уже несколько дней — не могу оторваться. Спасибо за неимоверный труд!
Доброї години доби Вам, Сергію!
Ще в 2011 році обіцяла Вам вислати статті на тематику правового регулювання здійснення господарської діяльності на території Чорнобильської катастрофи.
Нарешті в мене з*явилася можливість це все впорядкувати. Можу Вам надіслати підбірку статей та тез на вище зазначену тематику з посиланням на видання де друкувалася.
Підскажіть, чи актуально це для Вас тепер? Якщо так, то в якому форматі ці матеріали потрібно надіслати та на яку електронну адресу?
Доброї години доби Вам, Сергію!
Ще в 2011 році обіцяла Вам вислати статті на тематику правового регулювання здійснення господарської діяльності на території Чорнобильської катастрофи.
Нарешті в мене з*явилася можливість це все впорядкувати. Можу Вам надіслати підбірку статей та тез на вище зазначену тематику з посиланням на видання де друкувалася.
Підскажіть, чи актуально це для Вас тепер? Якщо так, то в якому форматі ці матеріали потрібно надіслати та на яку електронну адресу?
Добрый день, Сергей! Заинтересовали ваши фото из статьи о Полесском государственном заповеднике (/poleskiy-zapovednik.html), а именно: Административный центр заповедника; Природа заповедника; Борть и бортничество в Полесском заповеднике; Полесский государственный заповедник. Являюсь корреспондентом украинского журнала, хотим предложить вам напечатать свои фото в нашем следующем выпуске. Если вам интересно данное предложение, прошу ответить мне по указанному адресу, напишу подробности. С уважением Анастасия.
Добрый день, Сергей! Заинтересовали ваши фото из статьи о Полесском государственном заповеднике (/poleskiy-zapovednik.html), а именно: Административный центр заповедника; Природа заповедника; Борть и бортничество в Полесском заповеднике; Полесский государственный заповедник. Являюсь корреспондентом украинского журнала, хотим предложить вам напечатать свои фото в нашем следующем выпуске. Если вам интересно данное предложение, прошу ответить мне по указанному адресу, напишу подробности. С уважением Анастасия.
Здравствуйте! Меня зовут Сергей, я пишу книгу о Чернобыле.
И хотел пригласить Вас, принять участие!
мой емайл [email protected]
Здравствуйте! Меня зовут Сергей, я пишу книгу о Чернобыле.
И хотел пригласить Вас, принять участие!
мой емайл [email protected]