Після аварії на Чорнобильській АЕС всі компоненти довкілля зазнали потужного радіоактивного забруднення. Особливо сильно забрудненими є ділянки ближньої зони ЧАЕС (3-5 кілометрів на захід та північний схід від станції).
Найбільш радіаційно-небезпечною територією є проммайданчик Чорнобильської АЕС. Рівні потужності експозиційної дози досягають десятків мР/год. Високі рівні іонізуючого випромінювання обумовленні забрудненням цієї території фрагментами ядерного палива, які були викинуті вибухом з реактору. Рівні забруднення ґрунтів проммайданчика ЧАЕС досягають 400 МБк на квадратний метр.
Потрібно зазначити, що за двадцять років радіаційна ситуація на території зони відчуження суттєво поліпшилась. Потужність дози на поверхні ґрунту зменшилась в сотні разів. На ділянках де виконувались роботи з дезактивації (видалення верхнього шару ґрунту) радіаційний фон зменшився на два-три порядки.
Мапа забруднення території України цезієм-137. Станом на 1996 рік. Масштаб 1:350000. Розробники А.Табачний та ін. Видано – Мінчорнобиль України. 1996 рік. Мапа складена за матеріалами аероспектрометричних та польових обстежень.Основним джерелом гама-випромінювання є цезій-137, який в переважній більшості знаходиться в ґрунтах (верхньому шарі).
Радіаційні умови зони відчуження досить різноманітні і змінюються (зменшуються) в залежності від відстані до джерела викиду. Якщо оцінювати в загальному, то для територій, які знаходяться в межах 10-км зони відчуження рівні потужності експозиційної дози знаходяться в межах 0,1-2,0 мР/годину, а щільність забруднення ґрунту радіонуклідами складає від 800 до 8000 кБк/м2 (може й перевищувати ці значення).
На територіях, які знаходяться за межами 10-км зони відчуження, потужність дози опромінення складає від 20 до 200 мкР/годину, а щільність забруднення ґрунту складає 20-4000 кБк/м2.
Основна частина радіоактивності сконцентрована в верхньому шарі ґрунту (5-10 см) та підстилці (в лісах). Існують ділянки на яких інтенсивність вертикальної міграції радіонуклідів в ґрунті дещо вища ніж на інших ділянках зони відчуження. Це місця які зазнають періодичного підтоплення.
За підрахунками вчених, на даний момент на території Чорнобильської зони відчуження загальна активність радіоактивних речовин складає близько 220 кКюрі. Основну частину цієї активності становить цезій-137 та стронцій-90, питома активність яких зменшилась за останні 15 років більше ніж на 40%. При цьому активність цезію-137 становить 97-158 кКюрі, а активність стронцію-90 – 70-80 кКюрі. Загальна активність альфа-випромінюючих радіонуклідів не перевищує 2 кКюрі.
Потрібно зазначити, що внаслідок бета-розпаду плутонію-241, збільшується вміст америцію-241. За останні роки активність цього радіонукліду збільшилась з 0,7 кКюрі до 1 кКюрі.
На особливу увагу, з огляду радіаційної безпеки території зони відчуження, заслуговують Пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів, які являють собою місцями захоронення різних радіоактивних матеріалів (переважно ґрунтів) в верхніх шарах ґрунту. Такі захоронення були виконані нашвидкуруч й поховані матеріали не мають надійної ізоляції від довкілля (ґрунтових вод та ін.). На території Чорнобильської зони відчуження налічується біля 800 таких пунктів, в яких поховано більше 1 мільйона кубічних метрів радіоактивних відходів, активність яких (за попередніми даними) становить біля 60 кКюрі.
В Чорнобильській зоні відчуження здійснюється захоронення радіоактивних відходів. Таке захоронення здійснюється за усіма нормами та вимогами з безпеки. На даний час в пунктах захоронення радіоактивних відходів накопичено біля 160 кКюрі (за загальною активністю цезію та стронцію).
Об’єкт «Укриття», який є місцем тимчасового сховища неорганізованих радіоактивних відходів, містить до 20 МКюрі активності (сума по цезію та стронцію). Активність альфа-випромінюючих нуклідів, які знаходяться в об’єкті «Укриття» становить біля 270 кКюрі.
Наявність радіоактивних речовин в ґрунтах зони відчуження обумовлює забруднення ґрунтових вод, відкритих водойм, а також приземного шару атмосфери. Параметри забруднення цих компонентів середовища постійно контролюються.
На даний момент забруднення радіоактивними речовинами повітря досить низьке. Для проммайданчика ЧАЕС воно становить 0,2-16 мБк на м3, а в дальній частині зони відчуження воно складає 0,01-0,67 мБк на м3. Потрібно зазначити, що вміст радіонуклідів в повітрі змінюється в залежності від пори року. Так в теплий період активність повітряних мас в півтора-два рази вище ніж в холодний.
Інколи спостерігаються різкі підвищення активності повітря. Це пов’язано з антропогенною діяльністю (діяльністю людини), метеорологічними умовами, а також пожежами. Підвищення обумовлюються проведенням робіт по створенню протипожежних смуг, виробничою діяльністю в центральній частині зони відчуження (будівництво, дезактивація та ін.). Так, наприклад, влітку 1992 року в зоні відчуження було багато пожеж, які стали причиною різкого збільшення вмісту цезію-137 в повітрі. Тоді рівні питомої активності досягали 17 мБк на м3.
Забруднення водойм радіонуклідами відбувається за рахунок їх змиву з поверхні ґрунту, що відбувається як при періодичному затоплені територій, так і за умов опадів. На даний час вміст цезію-137 в воді річки Прип’ять становить 150 Бк на м3, а стронцію-90 300-350 Бк на м3. Вміст трансурановий елементів досить низький і складає декілька одиниць Бк на метр кубічний, що на декілька порядків менше норм, які регламентують рівні забруднення.
Дані про просторовий розподіл радіонуклідного забруднення на території зони відчуження можна побачити в спеціальному розділі цього сайту “Мапи радіонуклідного забруднення території“.
