Ознайомчі відвідини Чорнобильської зони відчуження

   Територія та об'єкти, що знаходяться в межах Чорнобильської зони відчуження безсумнівно, є потенційно привабливими для здійснення туристичної діяльності. Це пояснюється, в першу чергу, наявністю дійсно унікальних та відомих усьому світу об'єктів, таких як об'єкт “Укриття”, міста Прип'ять та Чорнобиль. Окрім цього сама зона відчуження – територія, що була позбавлена людського впливу впродовж останніх 20-ти років. “Спонтанний”, природний розвиток екосистем призвів до утворення (формування) цікавих ландшафтів та розселенням в них цінних видів рослин та тварин.

   Зрозуміло, що термін “туризм” у випадку Чорнобильської зони відчуження, застосовувати не доцільно, оскільки “туризм” певною мірою передбачає наявність таких атрибутів як відпочинок, розваги та ін. За такими критеріями туризм в Чорнобиль неможливий, в першу чергу з етичних міркувань.

   В даному випадку слід застосовувати термінологію, яка б передбачала звичайне знайомство з певними об'єктами Чорнобильської зони відчуження, тобто інформаційно-ознайомчі візити.

   На доцільність здійснення інформаційно-ознайомчих візитів та наявності на них попиту, вказує той факт, що в останній час така форма подорожування є все більш затребуваною. На даний час інформаційно-ознайомчі тури займають біля 9% загальносвітового ринку туристичного бізнесу. Щороку цей відсоток збільшується. Зараз люди більше витрачають часу не на пасивний відпочинок, а намагаються відвідати унікальні в історичному, природничому та етнокультурному плані місця, побачити їх власними очима. З такого кута зору, перспективи застосування об'єктів Чорнобильської зони в інформаційно-ознайомчих цілях, на мою думку, є доречним та виправданим.

   Красномовним доказом існування таких тенденцій і в Україні та, безпосередньо в Чорнобилі, є зростаюча чисельність відвідувачів Чорнобильської зони. Так якщо в 2005 році їх кількість складала близько 2 тисяч чоловік, то в 2006 році їх було уже біля п'яти.

   Варто додати, що інформаційно-ознайомча діяльність складає вагому частку в забезпечені функціонування аналогічної “зони відчуження” в США (тут детальніше про історію утворення ціє зони). Таким чином кошти отримувані за просвітницьку діяльність в Чорнобильській зоні, можуть бути направлено на підтримку наукової діяльності з вивчення Чорнобильської зони та створення в її межах заповідних територій (різного ступеню заповідання).

   Досить багато інформації (оглядових статей), щодо візитів в Чорнобильську зону, представлено в Інтернеті. Нижче представлено посилання на деякі з них.

   Необхідно зазначити, що матеріали стосовно Чорнобильської зони відчуження, які подаються в наданих посиланнях, в більшості мають форму дискусії, предмет якої полягає у визначені доцільності, чи недоцільності такої діяльності. Крім того досить жваво обговорюються питання цін та ціноутворення. На жаль тематика щодо аналізу та розкриття потенційних можливостей цієї території, як туристично-привабливого місця, в більшості, відсутня.

   Цікавлячись зоною відчуження, а тим більше плануючи відвідини цієї території, потрібно розуміти та чітко усвідомлювати глибину ризиків здоров'ю. Бажано володіти базовими знаннями та поняттями радіаційної безпеки, розуміти першопричини на яких базуються правила поведінки на территорії Чорнобильської зони відчуження. З цією ціллю на сайті "Природа Чорнобильської зони" було підготовлено декілька сторінок, які в прийнятній (публіцистичній) для читача формі розтлумачують такі питання як:

    - які джерела, види та рівні опромінення існують та нас оточують (сторінка - "Популярно про опромінення людини");

    - в чому полягає дія малих доз опромінення на організм (сторінка - "Дія малих доз радіації");

    - головні складові безпечного перебування на радіаційно забруднених територіях (сторінка - "Правила поведінки та радіаційної безпеки на території Чорнобильської зони");

Чорнобиль – зона НЕ відчуження (Чернобыль – зона НЕ отчуждения)

Сьогодні порожні будинки та школи, немиті шляхи, кинуті іграшки викликають не тільки гірку згадку в колишніх мешканців містечка, але й жвавий інтерес громадськості. Здавалося б, район навколо ЧАЕС повинен відштовхувати здравомислячих людей. Але ж ні. З кожним роком все більше зівак хоче побачити, чим живе зона відчуження зараз... (Російською мовою)    Докладніше тут

ЧАЕС стає популярним місцем (ЧАЭС становится популярным местом)

За 1-ше півріччя 2006 року Чорнобильську АЕС відвідали 267 делегацій в кількості 2433 людини, за аналогічний проміжок часу 2005 року станцію відвідало 170 делегацій загальною чисельністю 1230 чоловік, передає УНІАН. Як відмічається в повідомлені інформаційно-представницького відділу станції, серед гостей – спеціалісти-атомники, вчені, політики, журналісти, представники громадських організацій більш ніж 30 країн світу...    Докладніше тут

Чорнобиль – подорож в пекло (Чернобыль – путешествие в преисподнюю)

Як не дивно, але зруйнована атомна станція може, в перспективі, стати туристичною перлиною України. З кожним роком бажаючих відвідати це незвичне місце все більше. Голова Верховної ради, Володимир Литвин, вже офіційно заявляє про можливість розвитку екстремального туризму в Чорнобилі. Тури до Чорнобиля в основному ідентичні, так як існують обмеження в русі по зоні відчуження. Ціна туру залежить від кількості чоловік у групі, а мінімальна вартість участі в складі групи складає $60 для однієї людини. Середня вартість відвідин в групі із 10-12 чоловік складає $70... (Російською мовою)    Докладніше тут

Чорнобиль: даєш туризм в зону відчуження! (Чернобыль: даешь туризм в зону отчуждения!)

Здравницям Чорноморського узбережжя Криму у найближчому майбутньому, можливо таки доведеться поступитись на п'єдесталі лідера українського заповідно-туристичного центру. Неймовірно, але факт: через 20 років після страшної катастрофи на ядерному реакторі розкриває свої гостинні обійми Чорнобиль... (Російською мовою)    Докладніше тут

Чорнобильське сафарі? (Чернобыльское сафари?)

“Туристичний маршрут до Чорнобилю сприймається, відповідно, як крайній прояв чорного гумору. Та як – блюзнірство. Але на спішіть з оцінками. Газета “Лос-Анджелес таймс”, яка опублікувала репортаж свого кореспондента Мері Місіо, яка побувала в зоні радіоактивного лиха, представила досить незвичний погляд на цю проблему. Знадобилось майже дві години їзди по унікальним радіоактивним заростями, що з'явились після чорнобильської катастрофи 1986 року, щоб найти те, що шукали шукачі – один з декількох в світі табунів диких коней Пржевальського...”    Докладніше тут

Погуляв по Чорнобилю. (Погулял по Чернобылю)

“Чорнобиль – найбільш загадкове місце, що обросло міфами на карті колишнього СРСР. Тварини-мутанти, велетенська хвоя, страшний радіаційний фон – ось далеко не повний перелік пліток про Чорнобиль, які час від часу з'являються у засобах масової інформації. Перевірити їх впродовж багатьох років було вкрай важко з причини практично повної закритості утаємниченої зони...”    Докладніше тут