Заповідні об'єкти зони відчуження

   Проблема охорони природи гостро постала в середині 20-го сторіччя і в подальшому становилась все більш значущою. Такий розвиток подій був певним чином очікуваний. Оскільки технологічна модель цивілізації, що бере начало з Нового часу, може розвиватися тільки за рахунок природного середовища. Застосування цієї моделі надало людству такий ступень свободи, котрий можливо порівняти тільки із неолітичною революцією.
   Однак розплатою за це є численні протиріччя із природним середовищем, і поступова деградація останнього. В середині 20-го ст. це протиріччя сильно загострюються. Причини цього – демографічний вибух, глобальний характер впливу техносфери (урбанізація та індустріалізація), хімічна революція в сільському господарстві, поява атомних технологій. Перетворення навколишнього середовища почало загрожувати існуванню людини як виду. Усвідомлення цього обумовило появу теорії та практики природоохоронної справи. Одним із основних напрямів природоохоронної справи стало збереження (заповідання) окремих ділянок природного середовища шляхом створення об`єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). За своєю роллю в збережені природного середовища та окремих його елементів виділяють широкий спектр цих об`єктів – від локального до глобального рівня.
   Практика показала, що заповідання є найбільш вдалим заходом збереження навколишнього середовища. Оскільки всі глобальні зміни мають екологічну основу, в зв`язку з чим необхідно охороняти перш за все не генофонд (окремі види живих організмів), а екосистеми, елементарними екологічними одиницями котрих є екологічна популяція та консорція.
   На території Чорнобильської зони існує 11 об`єктів ПЗФ, котрі були засновані до аварії. Їх статус – заказник, пам`ятки природи, заповідні урочища. Після аварії ні було засновано жодного об`єкту ПЗФ.
   Перелік об’єктів природно-заповідного фонду України на території Чорнобильської зони відчуження (нижче на схемі понадано просторове розміщення даних об'єктів в межах зони відчуження):




1. Іллінський заказник республіканського значення (гідрологічний). Площа - 2000 гектар.
(об’єкт ПЗВ засновано за Постановою Ради Міністрів УРСР №132 від 25.02.80)
2. Вікові дубові насадження (ботанічний). Площа - 12 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
3. Вільхові насадження проф. Д.І.Товстоліса (ботанічний). Площа - 4,8 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
4. Пам’ятник природи "Городище" (комплексний). Площа - 5 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.) .
5. Ділянка сосни звичайної (ботанічний). Площа - 5,8 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
6. Дуб (ботанічний). Площа - 0,02 гектари.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
7. Насадження дуба звичайного (ботанічний). Площа - 11 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
8. Вікова сосна (ботанічний). Площа - 2,1 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
9. Вікові дубові насадження (ботанічний). Площа - 14,6 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)
10. Урочище "Загір’я" (ботанічний). Площа - 14,6 гектар.
(об’єкт ПЗФ засновано рішенням Київського облвиконкому №510 від 29.10.79)
11. Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять (ботанічний). Площа - 14,3 гектар.
(оголошення пам’ятки природи місцевого значення підтверджено рішенням Київського облвиконкому №441 від 18.12.84.)


   Перше після аварії обстеження в 1994 р. виявило негативні зміни в стані ряду об`єктів. Так, констатовано загибель старої сосни під час пожару 1992 р. Вільхові насадження професора Товстоліса зазнали суцільної рубки в 1984-1986, і на момент обстеження не залишилось жодного старого дерева. Втім спостерігалась густа коренева поросль. Таким чином можна говорити, що цей об`єкт не втрачено. Частина насаджень дубу в Денисовському лісництві зазнали підтоплення. В цілому всі пошкодження об`єктів викликані діяльністю людини.

   Літературні джерела:

    Балашев Л.С., Францевич Л.И., Шерстюк Н.И. Состояние объектов природно-заповедного фонда в зоне отчуждения // Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Науково-технічний збірник.- 1996.- №4.- С.3-12.