Дикий кабан Sus scrofa

Стан популяції кабана в зоні відчуження

   Кабан є одним з найбільш розповсюджених ратицевих, які мешкають в межах зони відчуження Чорнобильської АЕС. Необхідно зазначити, що на початок 20-го століття, на Поліссі, внаслідок інтенсивного мисливства, дикий кабан був на межі зникнення. Не зважаючи на це, після утворення зони відчуження, популяція дикого кабана стрімко зросла. Добра плодовитість тварини, оптимальні кормові умові в зоні відчуження сприяли для інтенсивного зростання чисельності виду.
   За даними вчених із Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника, щільність населення кабана складає 36 особин на 1000 гектар угідь.
   Сучасні оцінки популяції цієї тварини в зоні відчуження засвідчують, що загальна чисельність населення кабана може становити 4000 особин.
   Дикий кабан є головним кормовим об'єктом вовка, що мешкає на території зони відчуження.
   Територіально дикі кабани розповсюджені по всій зоні відчуження, включаючи й залишені людиною населені пункти. Передбачають, що найбільша частина їх чисельності припадає на території з переважанням широколистяних лісів та вологі зниження (заплави рік, ділянки меліоративних систем та ін.)

Відео сюжети про дикого кабана в Чорнобильській зоні

   Відео сюжет про життя диких кабанів в зоні радіаційного ураження ЧАЕС та на прилеглих територіях. Відео відснято під час наукових експедицій біологів по зоні відчуження.
   Якщо Вас сподобались сюжети - прийміть участь в їх популяризації. Підтримайте відео шляхом його оцінки.


Відео про стадо диких кабанів під час харчування в дубраві Чорнобильської зони (зима 2009 року)


Невеликий сюжет про кабанів, що перепливають річку Дніпро біля зони відчуження

Фото кабана, зроблені автоматичною камерою

        

        

        

        

        

        

     

Фото кабана в чорнобильській зоні

        

        

  

   Літературні джерела:

   Гащак С. П., Бунтова О. Г., Залісський О. О. Фауна хребетних тварин зони відчуження України. – Славутич-Чорнобиль: 2000.
   Воронецкий Н. Н., Дунин В. Ф., Пискунов В. С, Киреенко К. М. Численность и биотопическое распределение диких животных в Полесском радиационно-экологическом заповеднике // Биологическое разнообразие Национального парка «Припятский» и других особо охраняемых природных территорий: Сб. науч. тр. Нац. парка «Припятский». – Туров; Мозырь: РИФ Белый ветер, 1999. – С. 312–315.