Птахи чорнобильської зони відчуження

Видовий склад птахів (орнітофауни) – Сторінка описує сучасний стан (на 2007 рік) орнітологічних комплексів, що сформувалась за післяаварійний час в межах Чорнобильської зони відчуження.
    В Зоні відчуження птахи є найбільш чисельною групою хребетних тварин: ареалогічно очікувані тут 245 видів, що належать до 17 рядів. Серед них доведене гніздування для 160 видів. В зимовий період доведено мешкання 45 видів [5] 

   Історичні відомості про видовий склад птахів

  Найбільш детально охарактеризував орнітофаунну Поліського регіону (крім акваторії Київського водосховища) Жежерін [1], котрий проводив дослідження з 1959 до 1969 р. За його даними орнітофауна даного регіону відноситься до європейського типу, ендеміків не має. В регіоні проходить межа розповсюдження 41 західних та південних, 25 північних та 4 східних для Полісся видів. Інші види є транспалеарктами або мають досить великі ареали. На цій території мешкала найбільша в Україні кількість борової, водоплавної та лугової дичини.

 

Зображення деяких видів птахів, що мешкають на территорії Чорнобильської зони відчуження (Автори фотографій – С.Гащак, С.Паскевич та Д. Вишневський)

Сучасний стан орнітофауни чорнобильської зони

Елементи орнітофауни мають прив`язку до окремих ландшафтних комплексів, яка виявляється в закономірних залежностях окремих ландшафтних елементів: гіпсометричний рівень місцевості – характер ґрунту – тип лісу – характер орнітофауни. Завдяки цьому виділяють види птахів-індикаторів широколистяних та соснових лісів. До перших відносяться соловей східний (Luscinia luscinia), мухоловка-білошийка (Ficedula albicollis) та мала (Siphia parva), славка садова (Sylvia borin), чорноголова (S. atricapilla) та рябогруда (S. nisoria), берестянка (Hippolais icterina), синиця блакитна (Parus coeruleus), костогриз (Coccothraustes coccothraustes), зеленяк (Chloris chloris) та ін. До других: дрізд-омелюх (Turdus viscivoris), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), синиця чубата (Parus cristatus), жовна чорна (Dryocopus martius), тетерук (Lirurus tetrix), глухар (Tetrao urogallus).
    Мисливські птахи представлені глухарем, рябчиком (Tetrastes bonasia), сірою куріпкою (Perdix perdix). В післявоєнний період спостерігалося стрімке збільшення чисельності тетерука (Lirurus tetrix), що пов`язано зі зміною старих лісів сосново-березовим молодняком. Чисельність куликів оцінюється як відносно велика. Лиска (Fulica atra) описується як не характерний для цього регіону вид. Сірий журавель (Antropoides vigro) відмічався як звичайний вид до початку меліоративних робіт. В Поліссі гніздувалися такі рідкісні види: великий баклан (Phalacrocorax carbo), сапсан (Falco peregrinus), рудий шуліка (Milvus milvus), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), скопа (Pandion haliaetus), змієїд (Cricaetus ferox), пугач (Bubo bubo), турухтан (Philomachus pugnax), фіфі (Tringa glareola), великий кроншнеп (Numenius arquata), лежень (Burhinus oedicnemus) , бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) та ін. Гнізда дрохви (Otis tarda) зафіксовані на ділянках, що давно використовуються під землеробство. Також фіксувалося катастрофічне зменшення чисельності всіх видів денних хижих птахів внаслідок їх планомірного відстрілу та зведення старих лісів.

 

Зображення хижих видів птахів, що мешкають на территорії Чорнобильської зони відчуження (Автор фотографій – С.П.Гащак)

    Київське водосховище було створено в 1965 р. [2]. Його формування закономірно викликало зміну стану орнітофауни водно-болотного комплексу [3]. В процесі становлення острівної мілководної зони водосховища різко знизилась чисельність мородунки (Xenos cinereus), травника (Tringa totanus), чайки (Vanellus vanellus), веретенника (Limosa sp.) (внаслідок захаращення островів з пасовищно-лучним типом рослинності), крячка малого (Sterna albifrons), кулика-сороки (Haemotopus ostralegus) (в зв`язку з заростанням сухих піщаних ділянок). Збільшилась чисельність мартина звичайного (Larus redibundus) та сизої чайки, з`явився мартин сріблястий (Larus argentatus).
    Дослідження північної частини Київського водосховища в період його стабілізації (1982 р.) виявило 14 колоній птахів (9 полівидових та 5 мартина звичайного) видовий склад котрих включав в себе 13 видів [3]: мартин звичайний, мартин малий (Larus minutus), сиза чайка, крячок річковий , крячок чорний (Chlidonias nigra), білокрила крачка, кулик-сорока, малий зуйок (Charadrius dubius), мородунка, чайка, травник, великий веретенник (Limosa limosa). В 1984 р. зареєстровано 9 змішаних колоній чайкових птахів [4]. На наступний рік 4 із них припинили своє існування через несприятливі кліматичні умови внаслідок підтоплення [4]. В цілому в доаварійний період Київське водосховище характеризувалося більшим видовим складом та чисельністю птахів ніж інші водно-болотні комплекси [4]. Так, до 1986 р. щільність гніздових популяцій птахів на каналах меліоративної системи та малих річках оцінювалась як низька та складалась з крижня (Anas platyrhynchos), качки сірої (A. strepera), чирка-тріскунка (A. querquedula), болотяного луня (Circus aeruginosus). В той же час орнітофауна Київського водосховища налічувала такі види: крижень, сіра качка, чирок-тріскунок, чернь червоноголова (Aythya ferina), лиска, болотяний лунь, велика біла чапля (Egretta alba), сіра чапля (Ardea cinerea), світлокрилий та чорний крячок.


   Аналіз трансформації фауністичних комплексів Чорнобильської зони підготовленно  Денисом Вишневським


Літературні джерела:

   1. Жежерин В. П. Орнитофауна украинского Полесья и ее зависимость от ландшафтных условий и антропических факторов / Видовой состав гнездящихся птиц, распределение по территории, численность, вопросы охраны, зоогеографиия. – Дисс. на соиск. уч.степени. канд. биол. наук. – Киев, 1969 г.
   2. Войцеховіч О. В., Шестопалов В. М. До дискусії щодо ідеї спуску Київського водосховища // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – Чорнобильінтерінформ, 1999. – №14. – С.45-46.
   3. Мельничук В. А., Головач О. Ф. Распределение колониальных птиц в северной части Киевского водохранилища в период его стабилизации // Вестник зоологии.- 1984.- №5.- С.85-86.
   4. Еколого-фауністичні дослідження в Зоні відчуження ЧАЕС. – К.: Наукова думка, 1995. – 74 с.
   5. Гащак С. П., Бунтова О. Г., Залісський О. О. Фауна хребетних тварин зони відчуження України. – Славутич-Чорнобиль: 2000. – 86 с.

  •