Високо захищений Транспортний Засіб «Ладога»

Підготовлений матеріал розповідає про одну з унікальних спецмашин, яка застосовувалась для робіт під стінами зруйнованого ядерного реактору Чорнобильської АЕС в 1986 році. Технічні характеристики машини давали змогу екіпажу перебувати впродовж двох діб в атомному стані всередині транспортного засобу та вивчати зони радіаційного, хімічного або бактеріологічного забруднення. Саме цією спецтехнікою користувалась партійна та наукова еліта Радянського Союзу для огляду епіцентру радіаційної катастрофи на ЧАЕС. 

Завдання «Ладоги» в епіцентрі катастрофи на ЧАЕС

   Для потреби ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС спецмашина була доставлена спеціальним авіарейсом «Ленінград – Київ» вже 3 травня 1986 року. З Києва до Чорнобиля (на проммайданчика ЧАЕС) машина проїхала власним ходом. Спецмашина мала забезпечити надійний захист від іонізуючих променів персонал який виконував радіаційну розвідку навколо зруйнованого реактору. Особливо важливі ці роботи були в перші місяці після розгерметизації ядерного реактору.
   Спеціальний засіб, який міг забезпечити надійних захист людей біля стін зруйнованого реактору, був Високозахищений транспортний засіб «Ладога».



Високозахищений транспортний засіб «Ладога»
.

   Разом з машиною в зону радіаційного ураження прибуло 29 спеціалістів. Це були конструктори-розробники – КБ-3 Виробничого об’єднання «Кіровський Завод».
   ВТЗ «Ладога» в зоні відчуження працювала с 3 травна по 23 вересня 1986 року. За цей час машина проїхала біля 4720 кілометрів. ВТЗ «Ладога» працювала на ділянках зі значними рівнями іонізуючого випромінювання, які, за деякими джерелами, сягали 1600 Р/годину.
   Основні роботи ВТЗ «Ладога» полягали в рекогносцирувальному вивченні місцевості, яка прилягає до зруйнованого реактору, виконання відеозапису найбільш небезпечних місць. Спецмашина виконувала роботи в районі забрудненого міста Прип’ять.
   Отримані ВТЗ «Ладога» відео матеріали та дані радіаційної розвідки були основою тієї інформаційної бази для планування робіт з ліквідації аварії, а також для оцінки характеру та об’ємів руйнацій будівельних конструкцій та систем Чорнобильської АЕС.
   Перший рекогносцирувальний виїзд ВТЗ «ЛАДОГА» до епіцентру катастрофи було виконано під безпосереднім керівництвом І.С. Силаєва – Голови Державної комісії з питань ліквідації аварії на ЧАЕС СРСР.
   ВТЗ «Ладога» постійно використовувалась для відвідин району аварії на ЧАЕС начальником хімічної служби Міноборони В.К. Пікаловим, академіком Є.П. Веліховим, міністром середнього машинобудування Є.П. Славським та іншими членами Державної комісії. 

Історія створення ВТЗ «Ладога»

   Серед гусеничних машин, які були створені спеціально для роботи рятувальників в надзвичайних умовах, «Ладога» займає особливе місце. Вона володіє комплексом захисних якостей, які дають змогу їй успішно діяти в надзвичайно складних умовах, надійно захищаючи екіпаж від усіх можливих засобів впливу зброї масового ураження та (або) смертельних факторів, які викликані техногенною аварією або катастрофою.
   Завдання на розроблення Високозахищеного Транспортного Засобу було отримане конструкторським бюро в кінці 70-х років. Новий транспортний засіб мав мати великі показники рухливості, повинен був мати високу ступіть захищеності та здатністю тривалий час працювати в автономному режимі та забезпечувати надійний захист екіпажу від радіаційного, хімічного та бактеріологічного впливу.

ВТЗ “Ладога” на марші.

   Жорсткі вимоги ставились до засобів зв’язку, як внутрішнім, так і зовнішнім. Виготовлення спецмашини виконувалось у стислі строки та максимально уніфікувати машину з іншими гусеничними машинами, які випускались раніше.
   Робота по створенню спецмашини була доручена заміснику генерального конструктора В.І.Міронову. На заводі з’явився окремий підрозділ – спеціальне конструкторське бюро КБ-А, яке в 1982 році приступило до активної діяльності з проектування ВТЗ. В розробці приймали участь головний конструктор проекту – В.І.Буренков, провідні інженери А.М. Константінов а А.В. Васін, провідні спеціалісти В.І.Русанов, Д.Д. Блохин. Э. К. Фененко, В. А. Тимофеев, А. В. Алдохин, В. А. Галкін, Г. Б. Жук та ін. 

Тактико-технічні характеристики ВТЗ “Ладога”

   Базою, для реалізації проекту, було вибрано добре відоме шестикоткове гусеничне шасі танка Т-80. На ньому розмістили броньований корпус де було розміщено робочий простір для екіпажу, системи кондиціонування та життєзабезпечення, радіозв’язок, обладнання для спостереження, вимірювання, фіксація різних параметрів зовнішнього середовища, дослідницькі прилад.
   Аналог системи автономного забезпечення, який було застосована на ВТЗ «Ладога», був спроектований для космічних потреб, та створював придатні умови для роботи в повністю герметичному об’ємі робочого простору. В машині передбачалась можливість забезпечення екіпажу повітрям не через системи фільтрації, а за допомогою спеціальних балонів, які розміщувались над дахом моторно-трансмісійного відділення.
   На зовнішній поверхні корпусу закріплялись спеціальні елементи протинейтроного захисту, які згодом стали класичними для усієї радянської гусеничної техніки. Основою цього елементу захисту було наявність ізотопу бора – 19В, який має високу ефективність захвату нейтронів.

   Окрім стандартних (для гусеничних машин) засобів спостереження (перископи та приладів нічного бачення), ВТЗ була обладнана двома відео камерами. 

ВТЗ “Ладога” – Вид головного люка для посадки-висадки екіпажу

   В якості силової установки використовували газотурбінний двигун ГТД-1250, потужністю 1250 к.с., який був розроблений спеціально для гусеничної техніки НПВ ім. В. Я. Клімова. Цей двигун не мав «звичайного» бар’єрного фільтру та мав здатність «струшувати» пил, що накопилась та викидати її зовні через проточну частину турбіни, що дуже важливо при роботі в умовах радіоактивного забруднення навколишнього середовища.
   Очищувач повітря забезпечував очищення атмосферного повітря та пилу до концентрації не більше 75 мг/м3, за умов середнього запилення повітря біля 2,5 г/м3.
   Також в якості додаткових заходів була передбачена система здуву пилу стиснутим повітрям з лопаточок соплового апарату турбіни. Така конструкція двигуна дає змогу швидко та ефективно виконувати дезактивацію.
   Ходова частина та трансмісія були розроблені спеціально для ГТД, мали підвищений запас експлуатиційних якостей. Позаду, над лівою надгусенічною полицею розміщено енергоагрегат потужність 18 кВт, який забезпечував електроенергією усі системи машини на зупинках. 

Моноблок двигуна ГТД-1250 ВТЗ “Ладога”  
   На початку 1980-х років «Ладога» успішно пройшла увесь комплекс стендових та ходових іспитів. Але головний іспит вона пройшла з весни по осінь 1986 року. 
   

Тактико-технічні характеристики ВТЗ “Ладога”

Вага, тон 42
Екіпаж, чол 6
Автономність, годин 48
Максимальна швидкість, км/год 75
Запас ходу, км 330
Енергоагрегат, кВт 18
Ширина машини, мм 3525
Ширина гусениць, мм 580
Підйом, що далає машина, град 32
Висота стінки, що далає машина, м 1,0
Ширина рову, що далає машина, м 2,85
Глибина броду, що могла подолати машина, м 1,2
Діапазон робочих температур, 0С від – 45 до +40
Висота над рівнем моря, м не більше 3000
Запиленість повітря, г/м3 не більше 2,5
Час запуску двигуна, хвилин не більше 1
Витрати палива (на марші), г/к.с. 276

 

ВТЗ “Ладога” – Вид спереду

ВТС “Ладога” – Вид зліва

ВТС “Ладога” – Вид справа

ВТС “Ладога” – Вид зверху

 

   Автор матеріалу: інженер-конструктор ОАО “МЗ”Арсенал” Ніконов Р. Е.
  Консультант з багатоцільових гусеничних машин: Галкін С. М.

     Літературні джерела: 
   1. “Ладога” у ядерного кратера”, статья из журнала “Современное Машиностроение”, заимствовано с сайта www.spec-tehnica.ru;
   2. Официальный сайт ОАО “Спецмаш”, www.specmash-kb.сом;
   3. “Каталог продукции ”КЛИМОВ. Технология полёта”, Официальный сайт ФГУП “Завод им. В. Я. Климова”, http://klimov.ru;
   4. Курс “Конструкции и проектирование специальных машин”, ЛМСТ им. Ж. Я. Котина, Санкт-Петербург, 2002 г.;
   5. “Танк бросивший вызов времени” М. В. Ашик, А. С. Ефремов, Н. С. Попов, Санкт-Петербург, 2001 г;
   6. Чертежи проекций общего вида работа автора статьи. Выполнены по фотографии средствами САПР AutoCad.

  •