Чорнобиль в роки війни. Окупація міста та бої за визволення чорнобильщини.

Важливим епізодом, у багатовіковій історії Чорнобиля, є період окупації міста військами Вермахту в роки Вітчизняної Війни. Дана сторінка – спроба об’єднати воєдино розрізнені історичні описи існування міста Чорнобиль і чорнобильського району в період з 1941 по 1943 роки.

Окупація міста Чорнобиль

Місто Чорнобиль розташоване на високій надзаплавної терасі, в оточенні річок Прип’ять і Уж, що дає вигідне (у військово-тактичному сенсі) географічне розташування. Володіння містом давало військовим стратегічні переваги у веденні бойових дій і дозволяло контролювати транспортні шляхи (річкові шляхи, автомобільні і залізна дорога).
Інформація про бої за Чорнобиль при відступі радянських військ дуже мало. Можливо місто було здано ворогові без бою? Відомо, що значна частина промислових підприємств була евакуйована, зокрема ЧРЕБ був евакуйований до Ростова-на-Дону. Відступаючи, радянські війська підірвали частину промислової інфраструктури міста, підірвали міст через річку Прип’ять. Військові спробували підірвати Свято-Іллінський храм, але це їм невдалось. На думку деяких дослідників Чорнобиля, стіни Храму вціліли дякуючи Богу і завдячуючи унікальній міцності цегельної кладки, в розчин якої під час будівництва Храму, додавали яєчний жовток.
При відступі радянських військ був проведений розстріл чернобилян. Десятки чорнобильців перебували у в’язниці міста і були розстріляні НКВД без суду та слідства.
Вже через два місяці після початку війни в місто увійшли німецькі війська. 25 серпня 1941 місто Чорнобиль було окуповане.

Окупація чорнобильського району - покажчики на місто Чорнобиль (за матеріалами chernobyl-word.com)

Враховуючи наявність значної кількості єврейського населення, німецька влада відразу приступили до обліку та реєстрації євреїв, які проживали на той час в місті Чорнобиль. Згідно до розпорядження окупаційної влади, всі євреї зобов’язані були носити спеціальну пов’язку і повинні були відпрацьовувати трудову повинність у різних установах і підприємствах міста Чорнобиль.

Через три місяці окупації німцями була проведена масова чистка міста від населення єврейської національності. 19 листопада 1941 близько 400 євреїв було зібрано біля Синагоги (вул. Спаська). Там євреї були взяті під конвой та організованими колонами відведено до адміністративної будівлі єврейського колгоспу «Нае Велт», де вони були роздягнені. Розстріл євреїв був виконаний в цей же день на міському кладовищі. Там же тіла були масово поховані в протитанковому рові.
Після війни, на місці масового розстрілу євреїв встановлено невеликий пам’ятник. На жаль, переважна більшість працівників зони відчуження не знають про ці трагічні події, які сталися в місті Чорнобиль рівно сімдесят років тому.
За роки окупації населення міста Чорнобиль і чорнобильського району масово відправлялося на роботи до Німеччини. За спогадами старожилів, вивезення населення здійснювався з ж/д станції Товстий Ліс. До речі, кам’яна дорога, яка зв’язує село Луб’янку і село (ж/д станцію) Товстий Ліс була побудована під час окупації для забезпечення роботи залізничного вузла.

Фото окупації сіл чорнобильського району - село Хабне (нині кинуте селище Поліське), під час окупації німецькими загарбниками

У роки окупації існувало чорнобильське підпілля, яке чинило організований опір загарбникам. Підпілля існувало на судноремонтному заводі та в місті. Підпіллям міста Чорнобиль керував П.М. Кваша. У чорнобильських лісах знаходився партизанський загін носив назву «ім. Сталіна ». Чисельність партизанського загону складала близько двох сотень людей. Навесні 1943 року загін вливався в партизанське об’єднання, яким керував С.А. Ковпак і брав участь у великих військових операціях на території Білорусі.

Підпілля міста Чорнобиль і бійці партизанського загону надали важливу підтримку радянським військам при взятті міста. Підпільники забезпечували інформацією про чисельність і озброєння ворога, а також забезпечували регулярні частини радянських військ плавзасобами при форсуванні річки Прип’ять і т.д.

Чорнобиль у листопаді 1943 року – бої за визволення

Тривалість військової операції по звільненню міста Чорнобиль від німецько-фашистських загарбників, а також кількість втрат можуть бути прикладом ведення війни радянськими воєначальниками. Бої за Чорнобиль тривали близько двох місяців. За цей час Чорнобиль кілька разів звільнявся радянськими військами і кілька разів війська противника скидали їх за Прип’ять. Причина такої довгої військової кампанії по звільненню міста Чорнобиль полягає, на наш погляд, в поганій координації та не належному забезпеченні радянських військ зброєю та боєприпасами.

Битва за Чорнобиль почалася на дальніх підступах до міста. 24 – 25 вересня йшли кровопролитні бої за село Гдень, яке знаходиться в 12 кілометрах на схід, на лівому березі річки Прип’ять. Гдень завзято захищав 177-й піхотний полк двісті тринадцятої німецької дивізії, який був посилений танками. П’ять днів велися бої в напрямку сіл Гдень і Паришів і під кінець 29 вересня війська 13-ї армії вийшли до річки Прип’яті на південний схід від Чорнобиля. Місто, розташоване за річкою, було добре укріплене ворогом. Міцна оборону була створено і вздовж західного берега річки Прип’ять. Війська 13-ої армії почали штурм Чорнобиля 29-30 вересня 1943 року. Початок операції виявилося настільки успішним, що загін розвідників, спрямований для оцінки позицій ворога, успішно подолав річку Прип’ять, виявив і знищив вогневі точки противника і з боєм увійшов до міста.

битва за чернобыль

Бойко М.П.

На наступний день штурмові загони радянських військ форсували річку Уша (річка Уж) і завдали удари по оборонних спорудах противника. Бійці штурмових загонів під командування старших лейтенантів Седельников і Кузьміна відкрили вогонь по траншеях супротивника. 1087-й стрілецький полк розвинув наступ і до результату 30 вересня зав’язав бій за село Черевач, яке було добре укріплене німцями.

У цей час успішно діяла радянська артилерія. Так, командиру 8-ї батареї 34-го гвардійського артилерійського полку 6-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії Миколі Павловичу Бойко вдалося форсувати річку Прип’ять, стрімко просунутись на північ до ріки Уж, форсувати її, та з ходу вийти на південний захід Чорнобиля і перекрити шляхи відходу гітлерівців з міста. Ворожі машини, що йшли в місто і з нього, потрапляли під вогонь радянських артилеристів.

У той же день один з батальйонів, наступаючи в напрямку Калинівки, обійшов ворога праворуч і оволодів селом Новосілки. Другий його батальйон зайняв Залісся, при цьому в Замішньому було взято полонених, які повідомили, що в район Рудні Вересні спішно висувається 56-а піхотна німецька дивізія.
Вже 1 жовтня радянськими військами був узятий Чорнобиль. Успіх закріпити не вдалося. Німецькі війська швидко перегрупувалися і кинули на Чорнобиль танки і мотострілецьку техніку. 3 жовтня в районі Рудні Іллінської з’явилося до сотні німецьких танків, які рухалися в бік Чорнобиля.
Вранці 4 жовтня до сотні німецьких танків за підтримки піхоти і авіації зім’яли бойові порядки радянських військ. Зазнавши значних втрат у живій силі і техніці, один полк 148-ї стрілецької дивізії відійшов на північний схід, а два інших залишилися в лісі, в тилу у ворога. Після цього німецькі танки почали просуватися в напрямі Карпилівка, Чорнобиль, огинаючи фланг і заходячи в тил 322-ї дивізії. Одночасно на Чорнобиль було кинуто в, збоку села Черевач, до двох піхотних полків зі складу 56-ої німецької піхотної дивізії.
Маючи явну перевагу в живій силі, артилерії і абсолютну – в танках (у радянських військах на цій ділянці танків не було взагалі), гітлерівці стали таранити оборону, намагаючись розсікти її на частини, а потім знищити одночасними ударами з різних сторін.

До 9 жовтня радянські війська були відкинуті на східний берег річки Прип’ять.

Эмиль Ланг

Еміль Ланг

Німецькі аси в небі Чорнобиля

У боях за Чорнобиль брав участь один з найвідоміших німецьких асів – Еміль Ланг (Emil Lang), який за всю свою службу брав участь у 403 повітряних боях і збив 173 ворожих літаків. 144 літака він збив у боях на Східному фронті і 29 літаків на Західному фронті. Історики відзначають, що більше 29 літаків на Західному фронті більше не вдалося збити жодному німецькому льотчику.

У небі над Чорнобилем їм був збитий ЛаГГ-3 (літак розроблений С. А. Лавочкіна, В. П. Горбуновим і М. І. Гудковим). Літак був збитий на висоті 3000 метрів, 4 листопада 1943 року, о 16 годині 7 хвилин (!) (Згідно з даними веб Люфтваффе www.luftwaffe.cz).

Норбертом Хеннингом

Норберт Хеннінг

Цікаво, що в цей же час, але 3 хвилинами пізніше другий ЛаГГ-3 був збитий в чорнобильському небі іншим німецьким асом Норбертом Хеннінгом (Norbert Hannig). Згідно з базою даних Люфтваффе, літак був збитий на висоті 2500 метрів ….
На жаль, імен радянських льотчиків боролися за визволення міста Чорнобиль, встановити не вдалося.

Зовнішній вигляд радянського винищувача - ЛаГГ-3

Звільнення міста Чорнобиль

Перегрупувавши частини після невдалого наступу, радянські війська все ж зайняли місто Чорнобиль 16 листопада 1943. У боях за місто загинуло два Герої Радянського Союзу П. К. Баюк і Абдула Духамбетов. В боях при звільненні чорнобильського району загинуло десять Героїв Радянського Союзу.

Схема розташування організації оборони міста Чорнобиль німецькими військами.

Після звільнення Чорнобиля, радянська влада оголосила мобілізацію. За законами воєнного часу чоловіче населення окупованих територій вважалося зрадниками Батьківщини і без підготовки і зброї було кинуто в бій. Більшість мобілізованих чернобильчан загинули в першому ж бою на території Чорнобильського району.

Сьогодні в місті існує Парк Слави, в якому встановлені меморіальні знаки та пам’ятники на честь визволителів міста Чорнобиль.

  •