Лисиця звичайна Vulpes vulpes в зоні відчуження ЧАЕС

Лис

Характеристика популяції лисиці в зоні відчуження

За даними вивчення популяції лисиці, у сусідньому з зоною відчуження ЧАЕС, Поліському державному радіаційно-екологічному заповідники (Автори досліджень – Воронецький М.М., Дунін В. Ф., Піскунов В. С, Кирієнко К. М. 1999 рік), чисельність цієї тварини складає біля 630 особин. Середня щільність населення лисиці становить 4,2 особи на 1000 гектар. Вчені відмічают, що розподіл хижака по території (угіддям) заповідника є досить нерівномірним. Так, наприклад в лісових угіддях щільність населення складає 6,4 особин на 1000 гектар, а на перелогах (колишніх сільськогосподарських угіддях) вона не перевищує 6,2 особин. Як правило, для виведення потомства лисиця використовує підвищення рельєфу.
Щільність заселених нір лисиці у Поліському заповіднику складає 3,3 нори на 1000 гектар території заповідника. При цьому біля 90% нір розміщується в лісах з переважанням сосни звичайної.
На території Чорнобильської зони відмічають наявність 2-3 нір лисиці на 1000 гектар. Ці дані були отримані в 1989 році.
Оскільки в українській частині зони відчуження обліків лисиці не проводилось є можливим провести екстраполяції даних отриманих білоруськими колегами в Поліському радіаційному заповіднику. Базуючись на цих даних можна передбачити, що на території зони відчуження загальна кількість лисиць не перевищує 1000-1200 особин
Фотографії лисиці в зоні відчуження

Лисиця в зоні відчуження ЧАЕС

Лисиця - фто

Фото лисиці зроблені прихованою камерою

[Просмотр с PicLens]

Книги про лисицю та Чорнобиль:

Гащак С. П., Бунтова О. Г., Залісський О. О. Фауна хребетних тварин зони відчуження України. – Славутич-Чорнобиль: 2000.
Воронецкий Н. Н., Дунин В. Ф., Пискунов В. С, Киреенко К. М. Численность и биотопическое распределение диких животных в Полесском радиационно-экологическом заповеднике // Биологическое разнообразие Национального парка «Припятский» и других особо охраняемых природных территорий: Сб. науч. тр. Нац. парка «Припятский». – Туров; Мозырь: РИФ Белый ветер, 1999. – С. 312–315.

добавить в: