Після вибуху, який відбувся в ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, частина конструкцій реакторного блоку, деаератоної етажерки, машинного залу та інших споруд виявились зруйнованими. Головні пошкодження споруд визначили при зовнішньому огляді та при проникненні в доступні (за рівнем радіоактивного забруднення та ступенем руйнації) приміщення.
Так активна зона реактору була зруйнована повністю, а її фрагменти були викинуто вибухом назовні. Ці фрагменти потрапили не тільки в розвал споруди, але й на дахи сусідніх споруд, площадки вентиляційної труби, а також були розкидані на прилеглій до зруйнованого енергоблоку, території. Пізніше було встановлено, що частина ядерного палива потрапила в приміщення, що знаходяться під реактором. За умов надзвичайно високої температури ядерне паливо та елементи конструкцій реактору розплавились і у вигляді паливовмісної лави протекли на нижні відмітки споруди. Пізніше було встановлено, що взагалі зі зруйнованого реактору було викинуто більше 4% від загальної кількості ядерного палива в 4-му блоці ЧАЕС (біля 0,3% ядерного палива викинуто на проммайданчик ЧАЕС, 1,5% – розпорошено по території Чорнобильської зони відчуження, 1,5% палива 4-го блоку ЧАЕС випало на території України, Білорусі та Росії, а біля 1% за межами колишнього СРСР).
Стіни та покриття центрального залу реактору виявились зруйнованими. Верхня плита біологічного захисту – зірвана вибухом з місця та розміщується поперек шахти реактору. Зміщені перекриття та зруйновані стіни приміщень барабан-сепараторів. Розвантажно-завантажна машина зірвана та обвалилась в зруйнований реактор. Приміщення північних головних циркуляційних насосів зруйновані повністю, а приміщення південних головних циркуляційних насосів – частково.
В деаераторній етажерці виявились зруйнованими два верхніх поверхи, колони каркасу зміщені в бік машинного залу. Сам машинний зал постраждав внаслідок пожежі. В ньому була зруйнована стеля, а вибухом було деформовано декілька будівельних ферм, зазнали зміщення колони каркасу.
Повної руйнації зазнала система аварійного охолодження реактору. Ця система була повністю зруйнована та завалена будівельними конструкціями.
Окрім перерахованих основних руйнувань існує багато інших руйнувань окремих конструкцій та приміщень, які не мають великого впливу на загальну стійкість споруди.
Після вибуху вся територія, яка прилягає до зруйнованого блоку була забруднення елементами активної зони реактору: уламками ТВЕЛів, елементами графітової кладки реактору, елементами споруд та конструкцій. Рівні потужності експозиційної дози на цих ділянках сягав 200 – 300 Рентген на годину. Забруднені також були майданчики будівельної бази ЧАЕС, внаслідок чого їх уже не можна було використовувати для цілей будівництва об’єкту «Укриття».
Елементи активної зони реактору потрапили також до машинного залу, деаераторної етажерки, на кришу третього енергоблоку. Загальна активність викинутих в довкілля радіоактивних елементів складає, за різними оцінками, від 50 до 90 МКі.
Літературні джерела:
- Курносов В.А., Багрянский В.М., Моисеев И.К. Захоронение 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС. – Атомная энергия . т.64, №4. 1988. – С.248-254.
- Ключников А.А, Краснов В.А., Рудько В.М., Щербин В.Н. Современное состояние объекта «Укрытие». Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2006р. – Вип. 5. – С. 6 – 65.
- Описание объекта «Укрытие» и требования к его преобраованию / МинЧернобыль Украины, Акадения Наук Украины. – Киев: Наук. Думка, 1992. – 50 с.
