Флора Чорнобильської зони відчуження

   (Сторінка описує сучасний стан (на 2007 рік) флористичних комплексів та видову структуру фітоцензів, що сформувались в межах Чорнобильської зони відчуження в післяаварійний період )

   Основними типами природної рослинності, які виростають на території Чорнобильської зони відчуження є лісова, лучна та болотна рослинність.

   За лісорослинним районуванням та грунтово-кліматичними умовами територія зони відчуження відноситься до зони Українського Полісся (підзона Київського Полісся). Цей район займає Поліську низину Східноєвропейської рівнини.

   З моменту припинення господарської діяльності значні території зони відчуження колишні сільськогосподарські угіддя (їх рослинний покрив) зазнали суттєвої трансформації. В перші роки після аварії сільськогосподарські угіддя заросли однорічними бур’янами. Впродовж наступних двох-трьох років однорічні бур'яни були витіснені кореневищними бур'янами (двох- та багаторічними). Розпочинаючи з 1994-95 рр. зміни флористичного складу лук зазнали відносної стабілізації, яка триває й до сьогодні. Безлісі ділянки Чорнобильської зони зараз вкриті угрупованнями з переважанням пирію повзучого, куничника наземного та ін.

Просторова схема типів рослинності Чорнобильської зони відчуження.

   За останнє десятиріччя відмічаються інтенсивні процеси заростання (заліснення) лук та перелогів Чорнобильської зони відчуження деревною рослинністю. В більшості це самосів берези та сосни. Вчені вважають, що завдяки природному залісненню вже більше 40% лук Чорнобильської зони вкрились деревною рослинністю.

   В місцях, які суцільно заросли пирієм повзучим утворюється надзвичайно густий травостій зі 100% покриттям. При цьому утворюється досить щільний шар підстилки (відмерлі рештки рослин), який перешкоджає укоріненню та росту інших видів рослин, особливо дерев. За таких умов, на ділянках з переважанням пирію заліснення відбувається надзвичайно повільно.

   Видовий склад лісових насаджень Чорнобильської зони відчуження визначаються в першу чергу умовами росту (склад грунтів та умови зволоження). В структурі лісового фонду зони відчуження, в порівнянні з доаварійним періодом, відбулись суттєві зміни, які пояснюються залученням до лісових земель більш продуктивних земель колишніх сільськогосподарських угідь.

   В структурі порід лісів зони відчуження переважають насадження сосни звичайної. Під сосною зайнято більше 50% від загальної части лісів зони відчуження, а за продуктивністю соснові ліси складають 74% запасу деревини. Більшість соснових насаджень мають штучне походження, ці лісові культури створювались в 40-60 роках минулого століття.

   Необхідно зазначити, що площі лісів зони відчуження поступово зменшуються. Це відбувається завдяки підтопленням, радіаційному ураженню та ін (див. схему приведену нижче). Суттєвої шкоди лісу завдають природні шкідники та хвороби.

Схема ділянок лісів Чорнобильської зони відчуження, які зазнали пошкоджень (радіаційних уражень та пожеж).

   Значне місце в структурі лісів зони відчуження складає береза. Цей вид займає більше 23% вкритих лісом площ зони відчуження. Насадження дуба займають 4-5% відсотків площ лісів Чорнобильської зони та мають 5% запасу деревини. В більшості насадження дуба є культурами 50-60 років минулого століття, але є ділянки природних насаджень, які мають вік біля 100 років.

   Літературні джерела:

   Кучма М.Д., Архіпов А.М., Бідна С.М. Спеціалізована система еколого-лісівничого догляду за лісами зони відчуження. Чорнобильський науково-технічний центр міжнародних досліджень. 1997. 12 С.

   Иванов Ю.А., Паскевич С.А. Некоторые нерешенные радиоэкологические проблемы зоны отчуждения ЧАЭС // Агроэкологический журнал. 2005. №3. С. 26 – 31.

   Паскевич С.А. Вынос 90Sr и 137Cs надземной фитомассой растительных сообществ лугов и залежей Чернобыльской зоны отчуждения // Радиационная биология. Радиоэкология. 2005. Вып. 45. -№3. С. 281 – 286.